Уроновиє кислоти, органіч. речовини, що відносяться до моносахаридам, від яких відрізняються присутністю карбоксильної групи (– COOH) замість первинної гідроксильної (– Ch 2 ВІН) (див. формули). Є кристалічними або аморфними речовинами, нелетучи, добре растворіми у воді і полярних розчинниках, відносно високоплавки. Проявляють хімічні властивості як моносахаридів (мутаротація, здібність до утворення глікозидів, окислення, відновлення і ін.), так і оксикислот (утворення складних ефірів, лактонов і т.д.). У природі зустрічаються В. до. з 6 атомами вуглецю (гексуронові кислоти), назви яких утворені від назв відповідних гексоз (наприклад, глюкуронова кислота від глюкози).
В. до. входять до складу багатьох біологічно важливих біополімерів рослинного і тваринного походження: D-глюкуронова кислота – компонент геміцеллюлоз, камеді, гіалуронової кислоти, гепарину; D-галактуронова кислота – мономірна ланка пектинових речовин, входить до складу деяких бактерійних полісахаридів. Біосинтез В. до. відбувається за участю нуклеозіддіфосфатсахаров і включає окислення – Ch 2 ВІН групи моносахариду. У організмах тварин d-глюкуронова кислота (виявлена в крові і сечі) бере участь у видаленні отруйних речовин (шляхом утворення глікозидів) і служить вихідним продуктом при біосинтезі аскорбінової кислоти .
