Урологічні захворювання, хвороби органів сечовою і чоловічою половою систем, виділення яких в самостійну групу обгрунтоване вживанням спеціального (т.з. урологічного) обстеження і хірургічних методів лікування. Частіше за інших спостерігаються запальні захворювання нирок (пієлонефрит, піонефроз, туберкульоз бруньки), сечового міхура (цистит), сечовипускального каналу (уретрит), передміхурової залози (простатит), яєчка (орхіт) і його придатка (епідидиміт), баланіт, нирковокам'яна хвороба, пухлини сечостатевих органів, опущення бруньки (див. Нефроптоз ) , гідронефроз . Найбільш часті ускладнення В. з. – уросепсис (див. Сепсис ) , гостра або хронічна ниркова недостатність, ниркова гіпертонія (див. Симптоматичні гіпертонії ) . В. з. – предмет вивчення спеціальної клінічної дисципліни – урології .
