Умовне гальмування, внутрішнє гальмування (фізіологічне), процес гальмування умовнорефлекторної діяльності, що формується під час багатократного непідкріплення умовного рефлексу безумовним подразником. Поняття В. т. введено І. П. Павловим, що протиставляв В. т. безумовному, зовнішньому гальмуванню . Залежно від способу вироблення розрізняють 4 види В. т. Угасательноє гальмування (див. Згасання ) розвивається в тих випадках, коли позитивний сигнал не підкріплюється безумовним подразником. Діфференцировочноє гальмування настає при непідкріпленні у відповідь реакції на один з двох схожих умовних сигналів. Умовне гальмо що є варіантом складного диференціювання, виникає при непідкріпленні комбінації умовного позитивного сигналу і одночасно вживаного стороннього агента. Запаздивательноє гальмування формується у тому випадку, коли дія умовного подразника протягом перших хвилин не підкріплюється безумовною. Тому подразник в цей період набуває гальмівного значення; розвивається гальмування умовного рефлексу, який починає виникати ближче до моменту дії безумовного подразника. В. т. – результат конфлікту двох систем збудження . Див. Гальмування .
Літ.: Павлов І. П., Полн. собр. соч.(вигадування), т. 3, кн. 1–2, т. 4, 2 видавництва, М. – Л., 1951; Анохин П. До., Біологія і нейрофізіологія умовного рефлексу, М., 1968; Асратян Е. А., Нариси по фізіології умовних рефлексів, М., 1970.
