Сьомий з'їзд РКП (б) (екстрений), відбувся в Петрограді 6—8 березня 1918. Партія до цього часу налічувала понад 300 тис. чоловік. У роботі з'їзду брало участь 47 делегатів з вирішальним і 59 з дорадчим голосом, що представляли близько 170 тис. членів партії. Зважаючи на екстрене скликання з'їзду і окупації герм.(німецький) військами частини території Радянської Росії багато партійних організацій не змогли прислати делегатів. Але т. до. было представлена більше половини членів партії, що налічувалися в ній до попереднього, 6-го з'їзду, згідно із Статутом, з'їзд був правомочним. Були представлені найбільші партійні організації — Московська, Петроград, Центральної промислової області, Уралу, Поволжья і ін. Порядок дня: Організаційний звіт ЦК (доповідач Я. М. Свердлов); Політичний звіт ЦК — доповідь про війну і світ (Ст І. Ленін, співдоповідач Н. І. Бухарін); Передивляється програми і найменування партії (Ленін); Організаційні питання; Вибори ЦК.
Роботою з'їзду керував Ленін, який виступив на засіданнях 18 разів, у тому числі з доповідями по основних питаннях. З'їзд був скликаний для вирішення найважливішого в той момент питання революції — про вихід Радянської Росії з імперіалістичної війни. У політичному звіті, який злився воєдино з питанням про війну і світ, Ленін дав аналіз міжнародного і внутрішнього положення країни. Основна увага він зосередив на захисті і обгрунтуванні рішення ЦК партії і Сов. уряди про негайне підписання тяжкого світу з Німеччиною і на викритті помилкової і шкідливої позиції Л. Д. Троцкого і «лівих комуністів» з питання про війну і світ (див. Брестський світ 1918 ) . Перша соціалістична держава мала бути збережене в що б те не стало, а отже, треба було добитися мирного передиху для економічного оздоровлення країни, зміцнення її обороноздатності. До 1918 Радянська Росія фактично не мала армії, маси трудящих втомилися від війни і вимагали світу, господарство було підірване війною, передбачувана революція в Германії не почалася. На ці факти не бажали зважати «ліві комуністи» і Троцький. Ленін показав неспроможність їх аргументів про те, що «німець не може наставати», що, укладаючи мир, Радянський уряд тим самим нібито допомагає німецькому імперіалізму і завдає збитку розвитку світової революції. Ленін назвав авантюризмом спроби ставити в залежність долю Жовтневої революції 1917 від можливої, але ще лише зріючій революції в Західній Європі. Він виразив тверду упевненість в тому, що якщо світ буде завойований, Радянська Росія кінець кінцем переможе. Ленін призвав партію використовувати щодня передих, почати соціалістичне будівництво, налагоджувати революційний порядок, перетворити Радянську республіку на фортецю, неприступну для військових походів імперіалістів.
З питання про війну і світ на з'їзді розгорілася боротьба. У дебатах виступило 18 делегатів. Бухарін намагався захистити і обгрунтувати авантюристську позицію негайної «революційної війни» проти Німеччини. Прийняте ЦК партії вирішення про висновок мирного договору він характеризував як капітуляцію зовні і усередині і вимагав анулювати цей договір. Його підтримали М. С. Уріцкий, А. С. Бубнов, Д. Би. Рязанов, Н. Осинський (Ст Ст Оболенський), Т. В. Сапронов і ін. Проти Леніна виступив і Троцький, відстоюючи своє неспроможне гасло «ні війни, ні світу». У завершальному слові Ленін піддав різкій критиці позицію «лівих комуністів» і Троцького. Пропозиції «лівих комуністів» були знехтувані з'їздом; ленінська резолюція про війну і світ прийнята 30 голосами проти 12, при тих, що 4 утрималися.
З'їзд розглянуло питання про той, що передивляється програми і назви партії. Перша програма, прийнята на 2-м-коді з'їзді РСДРП в 1903, націлювала партію на здійснення буржуазно-демократичної і соціалістичної революцій, була виконана. Необхідно було виробити нову — на період побудови соціалізму (див. Програма Комуністичної партії Радянського Союзу ) . Делегатам з'їзду був розданий «Чорновий нарис проекту програми», написаний Леніном. У доповіді з цього питання він обгрунтував теоретичну, політичну і практичну частини програми, заперечуючи Бухаріну і іншим, запропонував зберегти стару теоретичну частину з характеристикою простого товарного виробництва і капіталізму, доповнивши її характеристикою епохи імперіалізму і ери соціалістичної революції, що почалася. Ленін запропонував дати характеристику Радянської держави як держави нового типа, а також перших економічних і інших перетворень. З'їзд вибрав комісію на чолі з Леніном, доручив їй підготувати програму, поклавши в основу вказівки з'їзду, викладені в ленінській резолюції.
Назва партії «соціал-демократична» необхідно було змінити, т. до. с появою Радянської держави виник новий тип демократії — радянський. Ленін запропонував назвати партію «комуністична», бо «... починаючи соціалістичні перетворення, ми повинні ясно поставити перед собою мету, до якої ці перетворення, врешті-решт, направлені, саме мета створення комуністичного суспільства...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36, с. 44). Аргументом на користь зміни назви було і те, що старі соціал-демократичні партії у всіх країнах Європи, заражені соціал-шовінізмом і соціал-патріотизмом, продовжували гальмувати розвиток революційного робочого руху.
З'їзд постановив іменувати партію Російською Комуністичною партією (більшовиків). Тим самим партія відроджувала старий, всесвітньо відомий зразок назви пролетарської партії, даний в «Маніфесті Комуністичної партії» К. Марксом і Ф. Енгельсом.
При виборах ЦК партії з'їзд знов зіткнувся з дезорганізаторською поведінкою «лівих комуністів», що відмовилися брати участь у виборах і лише після критики тих, що змінили свою позицію. З'їзд вибрав ЦК у складі 15 членів і 8 кандидатів.
Літ.: Ленін Ст І., Сьомий екстрений з'їзд РКП (б), 6—8 березня 1918 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36; Сьомий екстрений з'їзд РКП (б). Стенографічний звіт, М., 1962; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970; Історія КПРС, т. 3, кн. 1, М., 1967.
