Сезаї (Sezaî) Саміпашазаде (1859, Стамбул, — 26.4.1936, там же), турецький письменник. Співробітничав в газетах. У 1901 емігрував до Парижа; на батьківщину повернувся після Младотурецкой революції 1908. Був послом в Мадриді (до 1922). Друкувався з 1879. Придбав популярність роман «Пригода» (1887), де підняті соціальні проблеми. Збірка «Дурнички» (1890) затвердила в турецькій літературі жанр новели, основоположником якого був Ахмет Мідхат . Остання збірка С. «Іджлал» (1924) включає публіцистику і розповіді. Для творчості С. характерне переплетення елементів романтизму, сентименталізму і реалізму.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Кючюк шейлер. Пер. Е. Е. Бертельса, «Схід», 1923, кн. 3.
Літ.: Гордльовський Ст А., Нариси по новій літературі Османа, Ізбр. соч.(вигадування), т. 2, М., 1961; Кямільов Х., У витоків сучасної турецької літератури, М., 1967; Oguzkan A. F., Sami paşazade Sezai, Ist., 1954.
