Стопа (фізіологич.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стопа (фізіологич.)

Стопа, периферичний сегмент нижньої кінцівки; орган опори тіла при стоянні і русі. Умовний кордон С., що відокремлює її від гомілки, проходить через верхівок кісточок. У С. виділяють підошовну і тильну поверхні; скелет С. складається з 26 кісток, що входять до складу трьох її відділів — передплесна, плесна і пальців. Передплесно утворене губчастими кістками: таранною, п'ятою, човноподібною кубовидною і трьома клиновидними. Таранна кість разом з кістками гомілки утворює гомілковостопний суглоб, таранна і п'ята кісті в передніх відділах утворюють з човноподібною і кубовидною кістями т.з. шопаров суглоб. Спереду з кістками передплесна В т. н. лісфранковом суглобі зчленовуються 5 трубчастих кісток плесна, які голівками з'єднуються з основними фалангами пальців. Кожен палець має три фаланги, за виключенням великого (дві фаланги). Всі кістки С. сполучені між собою міцними в'язками і утворюють подовжнє і поперечне зведення, що забезпечують ресорну функцію С. В зміцненні С. і в русі пальців беруть участь м'язи, розташовані на гомілці, а також на тильній і підошовній поверхнях С. Двіженія всій С., що відбуваються в основному в гомілковостопному і в міжплеснових суглобах (згинання, розгинання, приведення, відведення і обертання С.), здійснюються м'язами гомілки. Кістки С. міцно фіксовані, рухи їх, за винятком фаланг, мінімальні, проте при артродезі ці рухи забезпечують еластичність С.

загрузка...

  С. кровоснабжаєтся гілками передньою і задньою большеберцових артерій, іннервацію отримує від большеберцового і малогомілкових нервів.

  З деформацій С. найчастіше спостерігається плоскостопість, викривлення першого пальця, клишоногість, із захворювань — навколонігтьовий панарицій при врослому нігті, бурсит, грибкове ураження шкіри С.; з травм — удари, розтягування і розриви в'язок, переломи кісток.

  Ст Ф. Пожаріський.