Клишоногість
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Клишоногість

Клишоногість, стійка деформація стопи, що характеризується приведенням її переднього відділу всередину, підошовним згинанням і збільшенням подовжнього зведення стопи. Найчастіше До. буває природженою і супроводиться змінами в м'язах, в'язках, кістках стопи. У основі її лежать спадкові причини або порушення в статевих клітках батьків (наприклад, зміни в хромосомному наборі унаслідок алкоголізму, сифілісу і деяких ін. захворювань батька або матері). У неходячих дітей зміни не настільки різання, стопа лише пасивно виводиться в правильне положення. При важкій формі До. настають різкі зміни в кістках стопи і деформація майже не піддається виправленню. Опорою при ходьбі служить передньо-зовнішня частина стопи, на якій утворюється велике мозолясте потовщення, — натоптиш. Лікування природженої До. починають з перших днів життя дитяти (як тільки відпаде пупок). У перші дні 6—7 раз на день проводять лікувальну гімнастику. Через 10—12 сут лікування ведуть етапними гіпсовими пов'язками, поки стопі не буде додано правильне положення. При невдачах консервативного лікування в 2,5—3-річному віці — операція з подальшим накладенням гіпсової пов'язки на 6 міс.

загрузка...

  Причиною придбаної До. можуть бути поліомієліт, запальні процеси і травми стопи і гомілки. Лікування — етапні гіпсові пов'язки, інколи хірургічна операція: пересадка м'язів, артродез ; рідше — остеотомії кісток гомілки і стопи.

  Ст Л. Андріанов, Н. Н. Нефедьева.

Природжена однобічна клишоногість.