Косоротості Василь Емельяновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Косоротості Василь Емельяновіч

Косоротості Василь Емельяновіч [24.7(5.8) .1871, Белорецк, нині Башкирська АССР, — 1.12.1957, Москва], діяч революційного руху в Росії. Член Комуністичної партії з 1906. Народився в сім'ї робітника; робітник. Учасник Революції 1905—07 на Уралі. Один з чотирьох більшовиків-депутатів 3-ої Державної думи, вибраний від Уфімської губернії. В кінці 1907 брав участь в засіданні ЦК РСДРП з членами соціал-демократичної фракції Думи в Теріоках. 22 листопада 1907 з трибуни Думи заявив з приводу суду над соціал-демократичною фракцією 2-ої Державної думи, що суд цей «несправедливий протизаконний». За заклики робітників до опору карателям після двох сесій Думи був позбавлений депутатської недоторканості і арештований. Надалі партійну роботу вів в Уфі, Самарі, Астрахані. Неодноразово піддавався репресіям. Після Лютневої революції 1917 в боротьбі з меншовиками і есерами добився більшовизування Белорецкого ради. З кінця 1917 в Самаре член ревкома, заступник голови губсовнархоза, заступник голови губісполкома Ради. З 1922 працював в Наркомвнешторге, з 1924 уповноважений Союзу з.-х.(сільськогосподарський) кооперації в прибалтійських і скандінавських країнах. У 1930 заступник голови Всесоюзного об'єднання «Інтурист», потім знову в Наркомвнешторге. З 1932 персональний пенсіонер. Нагороджений орденом Леніна.

  Н. М. Юрова.