Стопані Олександр Митрофанович [9(21) .10.1871, с. Усолье, нині Усолье-сибірське Іркутської області, — 23.10.1932, Москва], радянський партійний і державний діяч. Член Комуністичної партії з 1893. Народився в сім'ї військової лікарки. Вчився в Казанському університеті і Ярославському юридичному ліцеї, був членом соціал-демократичних кружків. Працював земським статистиком. Брав участь в Псковській нараді 1900 по створенню газети «Іскра» проведеному Ст І. Леніном; потім був агентом «Іскри», працював в «Північному робочому союзі». У 1902—03 член Організаційного комітету із скликання 2-го з'їзду РСДРП (1903), делегат з'їзду. У 1903—04 брав участь в створенні Північного комітету, Бакинського комітету РСДРП. У 1905—07 секретар Костромського комітету РСДРП. Делегат 5-го з'їзду РСДРП (1907). З 1908 працював в Баку в Союзі нафтопромислових робітників, секретарем редакції газети «Гудок», був членом комітету РСДРП. Неодноразово піддавався арештам. У 1917 голова продовольчого комітету в Баку. У Жовтневі дні 1917 працював в Смільному (Петроград) в продкоміссиі. У 1918 комісар праці і промисловості в Терськом народній раді, потім член колегії Наркомтруда в Москві. У 1919 працював у Вищій військовій інспекції, був членом Пермського губісполкома, один з організаторів відновлення Мотовіліхинського артилерійського заводу. У 1920 член Північно-кавказького ревкома і уповноважений Наркомтруда і ВЦСПС на Кавказі. У 1921—22 член РВС(Реввоєнрада) Кавказькій трудовій армії. З 1922 одночасно працював в Наркомтруде і був членом Верховного суду РРФСР; у 1924—29 прокурор РРФСР по трудових справах. З 1930 заступник голови Всесоюзного суспільства старих більшовиків. Автор робіт по історії революційного руху, економічній статистиці. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 475); Жуковськая Е., Завжди з Леніном, в кн.: у витоків партії, 2 видавництва, М., 1969.
