Стопор (англ. stopper — пробка, затичка, від stop — затикати, зупиняти), 1) деталь, що забезпечує нерухоме з'єднання частин машини в певному положенні. Поширений у вигляді настановного гвинта, що закріплює зубчасте колесо, шків, напівмуфту і т.д. на валу. Для міцнішого закріплення кінець гвинта входить в надсверленноє поглиблення на валу. 2) Пристрій для зупинки і утримання в потрібному положенні рухомих об'єктів, наприклад копальневих вагонеток перед кліттю або вантажів в піднятому положенні у вантажопідйомних машинах (стопорне гальмо). 3) Механізм для управління пробкою, що закриває днище, в сталеразлівочном ковші.
