Статистика фінансів, галузь економічної статистики, предметом вивчення якої є закономірності і масові процеси, що відбуваються в області фінансів, грошового звернення і кредиту. Основними завданнями радянською С. ф. є збір, обробка і аналіз показників, що характеризують фінансові стосунки в народному господарстві, спостереження за ходом виконання фінансових планів. Сов. С. ф. підрозділяється на статистику державного бюджету, банківську статистику, статистику ощадної справи, державного соціального страхування, а також статистику фінансів підприємства і галузей народного господарства. Статистика державного бюджету розглядає структуру і динаміку доходів і витрат бюджетів (державних, республіканських і місцевих), дає характеристику фінансових процесів в розвитку економіки і культури країни. Банківська статистика розробляє систему статистичних показників, що характеризують кредитні і розрахункові стосунки банків з підприємствами, а також грошові звернення в країні. До числа цих показників входять об'єм і структура виданих позик, об'єкти кредиту, своєчасність повернення позик, оборотність і динаміка позикової заборгованості, об'єм і розподіл розрахункових операцій по способах розрахунків, грошова маса в країні і ін. Статистика ощадної справи вивчає стан мережі ощадних кас, динаміку і структуру заощаджень населення, виявляє тенденції їх зміни по території країни і в часі. Основні її показники: мережа, об'єм вкладів і чисельність вкладів в угрупуванні по ряду ознак, середній термін зберігання вкладів, операції по державних позиках і грошово-речових лотереях, по касовому обслуговуванню населення, підприємств і організацій, показники, що характеризують діяльність ощадних кас, і ін. Статистика державного страхування вивчає об'єм і джерела утворення страхових фондів і дані про виплати страхових відшкодувань і страхових сум в угрупуванні по ряду ознак (по території, видам страхування, типам господарств і ін.). У статистиці соціального страхування поряд з іншими враховуються показники частоти, тягарі і небезпеки страхових подій, дається характеристика бюджету соціального страхування і забезпечення. Велике значення в С. ф. мають показники, що характеризують фінансову діяльність окремих підприємств і організацій, цілих галузей і всього народного господарства (прибуток, рентабельність, фонди економічного стимулювання, оборотність оборотних коштів, платежі до бюджету і ін.). У зв'язку із здійснюваною в країні економічною реформою роль фінансової статистики підприємств і організацій зростає, а система її показників і методи їх аналізу удосконалюються. Характерна інтеграція фінансових показників з ін. показниками діяльності підприємств і організацій (див. Техпромфінплан підприємства ). Важливим розділом С. ф. є розробка показників звітних фінансових балансів народного господарства СРСР, республік, галузей, підприємств. Складова частина фінансових балансів — звітний баланс грошових доходів і витрат населення. Основним джерелом даних С. ф. є матеріали бухгалтерській і статистичній звітності, що регулярно розробляються відповідно до інструкцій ЦСУ СССР і міністерства фінансів СРСР. Дані суцільного спостереження доповнюються матеріалами вибіркового спостереження. С. ф. СРСР розвивається в тісному зв'язку з С. ф. ін. соціалістичних країн, зокрема країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги). Спільну роботу в області С. ф. (регулярно і по єдиному плану) соціалістичні країни здійснюють через постійних комісії СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) із статистики і фінансів. Основним джерелом даних С. ф. капіталістичних країн є відомості бухгалтерських балансів підприємств і матеріали різних обстежень фінансових органів, фінансові звіти корпорацій, а також переписи (цензи) комерційних установ, які проводяться один раз в 5 лети рідше. Ін.(Древн) джерело — матеріали, що збираються і публіковані державними фінансовими службами (у США, наприклад Федеральним резервним управлінням), переважно на вибірковій основі. Коштовним джерелом відомостей є також біржові повідомлення і публікації (курси валют, курси акцій). Матеріали, що характеризують результати фінансової діяльності приватних компаній (основний і найбільш важливий розділ С. ф.), збираються на урізаній основі (закон комерційної таємниці) і тому не дають повного уявлення про результати їх діяльності. При зіставленнях показників С. ф. різних капіталістичних країн ці показники перераховуються за єдиною методологією. Велике значення має також перерахунок порівнянних національних показників в єдину валюту. Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції і розвитку — основні організації, що займаються міжнародною С. ф. Велика увага С. ф. приділяють також статистичні служби ООН(Організація Об'єднаних Націй).
Літ.: Карпенко Б. І., Фінансова статистика, М., 1929; Лівшиц Ф. Д., Банківська статистика з основами загальної теорії, 2 видавництва, М., 1948; Ряузов Н. Н., Шор Ю. Л., Статистика в кредитних установах, М., 1973; Статистика фінансів, подред. П. П. Маслова, М., 1974.
