Статистична радіофізика, розділ радіофізики, присвячений вивченню флуктуаційних явищ при генерації, випромінюванні, поширенні і прийомі радіохвиль. У ширшому сенсі С. р. охоплює дослідження статистичних закономірностей в коливальних і хвилевих процесах (когерентність, проблеми взаємодії сигналів і шумів в нелінійних системах і т.п.). Практичне значення С. р. пов'язано з тим, що в системах радіолокації, радіонавігація, радіозв'язки і ін. флуктуації грають важливу і у багатьох випадках визначаючу роль на основних етапах передачі інформації.
Електричні флуктуації, обумовлені фундаментальними фізичними процесами в речовині, є причиною виникнення флуктуаційної напруги і струмів в радіоприймальних пристроях (див. флуктуації електричні ). Флуктуаційні струми і напруга, неминучі в реальних генераторах коливань, визначають гранично досяжну монохроматичність і стабільність частоти генератора радіопередавальних пристроїв. Флуктуаційні явища при поширенні радіохвиль в атмосфері пов'язані з тим, що показник заломлення тропосфери і іоносфери випробовує нерегулярні зміни, що носять флуктуаційний характер. Ідеї і методи С. р. проникають в оптику.
Літ.: Ритов С. М. Введеніє в статистичну радіофізику, М., 1966; Вандер-Зіл А., Флуктуації в радіотехніці і фізиці, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958: Малахов А. Н., Флуктуації в автоколивальних системах, М., Ij68; Татарське Ст І., Поширення хвиль в турбулентній атмосфері, М., 1967.
