Спіритизм (франц. spiritisme, від латів.(латинський) spiritus — душа, дух), містична течія, прибічники якої вірять в послесмертноє існування душ померлих і можливість спілкування з ними. Виник в середині 19 ст в США і незабаром набув поширення як в США, так і в Західній Європі. Сходить до древніх анімістічеським (див. Анімізм ) вірувань, багатообразним уявленням про існуванні сверх'естественого світу і нематеріальних істот (духів, демонів, ангелів і т. п.) і можливості за відомих умов спілкування з ними (в т.ч. і з душами померлих людей; ср. доктрину про переселення душ в брахманізмі, буддизмі і індуїзмі, у древніх єгиптян, в орфіков і піфагорійців в Древній Греції і т. д.). Зв'язок на світ духів зважав привілеєм небагатьох спеціально «присвячених» людей — магів, жерців або віщунів (наприклад, греч.(грецький) піфії або рім.(римський) сивіли), а способи цього зв'язку складали предмет якнайглибшої таємниці. На відміну від цього, С. відразу ж прийняв характер масової містичної течії, адепти якої прагнули до «експериментального» доказу існування душ після смерті. У практиці спіритичних сеансів феноменами спілкування з душами померлих вважалися явища т.з. «фізичного медіумізму»: рухи і удари різних предметів домашнього ужитку (особливо столоверченіє), звуки музичних інструментів, поява світла, різні голоси або навіть т.з. матеріалізація, тобто раптове виникнення окремих частин тіла (рук, особи) і настільки ж раптове їх зникнення. До кінця 19 ст у Великобританії було декілька мільйонів спіритів, в США — понад 10 млн., організовувалися суспільства і асоціації спіритів, видавалися газети і журнали (у Росії найбільш відомим був журнал «Ребус», 1881—1917). «Теоретиками» С. були американець А. Дж. Дейвіс і француз А. Кардек. С. викликав різку критику з боку учених-матеріалістів. У 1871, за пропозицією Д. І. Менделєєва, при Петербурзькому університеті була створена комісія для вивчення спіритичних явищ, яка визнала С. забобоном. Ф. Енгельс назвав С. «...самым диким зі всіх забобонів...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч.,2 видавництво, т. 20, с. 382). С. продовжує існувати на Заході; є общини і асоціації, об'єднуючі послідовників С. (Американська національна асоціація спіритичних церков, Англійський національний спіритичний союз, Міжнародна спіритична федерація і ін.).
Літ.: Шахновіч М. І., Сучасна містика в світлі науки, М. — Л., 1965; Doyle А. С., History of Spiritualism, v. 1—2, L., 1926.
