Спортивні суспільства, в СРСР добровільні масові суспільні об'єднання трудящих і молоді, що вчиться, що мають на меті розвиток фізичної культури, спорту і туризму. У 1975 діяли 7 всесоюзних С. о. — «Буревісник», «Водник», «Динамо», «Зеніт», «Локомотив», «Спартак», «Трудові резерви» ; 30 республіканських добровільних спортивних суспільств — 15 об'єднуючих колективи фізичної культури промислових підприємств і ін. (найбільші «Праця» в РРФСР, «Авангард» в УРСР) і 15 сільських (найбільші «Урожай» в РСФСР,«Колос» в УРСР); 32 С. о. є профспілковими. Фізкультурно-спортивну роботу в системі ДОСААФ СССР здійснюють спортивно-технічні клуби, в Озброєних Силах — армійські спорт-клуби (найбільший — ЦСЬКА ). У ін. соціалістичних країнах об'єднаннями, близькими по функціях до сов.(радянський) С. о., є спортклуби (наприклад, «Вашаш»у ВНР(Угорська Народна Республіка), «Гурник» в ПНР(Польська Народна Республіка), «Спарта»в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), «Форвертс» в ГДР(Німецька Демократична Республіка), «Партизан» в СФРЮ(Соціалістична Федеральна Республіка Югославія), «Рапід» в СРР(Соціалістична Республіка Румунія)), у капіталістичних країнах діють різні любительські і професійні спортклуби. Див. Клуб спортивний .
