Клуб спортивний, громадська або приватна організація, об'єднуюча спортсменів і любителів спорту. Розрізняють До. с. любительські, бюджет яких складається з профспілкових відрахувань, орендної плати за користування спортивними спорудами, членських внесків, і професійні, такі, що фінансуються крупними підприємцями, акціонерними компаніями і що є по суті комерційними підприємствами професійного спорту (про любительський і професійному спорті див.(дивися) в ст. Спорт ) . В соціалістичних країнах, де немає професійного спорту, все До. с. є любительськими. У капіталістичних країнах найбільшого поширення набули професійні До. с., поряд з якими існують і любительські — муніципальні, університетські, робітники і ін. У СРСР існує три типи До. с.: профспілок, Озброєних Сил і ДОСААФ. У профспілках звання До. с. отримують колективи фізкультури промислових і сільськогосподарських підприємств, учбових закладів, що добилися високих результатів в розвитку масової фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи і встановлені, що виконали, для До. с. вимоги (привласнюється вирішенням Президії Всесоюзної ради добровільних спортивних суспільств профспілок). Профспілкові До. с. входять у відповідних добровільні спортивні суспільства . До. с. Озброєних Сил СРСР (спортивні клуби Армії — СЬКА) є самостійними військовими установами міністерства оборони СРСР, спортивно-технічні клуби (авіа-, автомото-, радіоклуби, стрілецькі, морські і ін.) — учбовими і спортивними організаціями ДОСААФ СРСР.
Перші любительські До. с. виникли в 17—18 вв.(століття): у Англії в 1608 був засновані «гольф-клуб», в 1787 «крикет-клуб»; у Шотландії в 1742 — ковзанярський «Ськетінг-клуб». У Росії перші До. с. були створені в Петербурзі: у 1846 — імператорський яхт-клуб, в 1860 — річковий яхт-клуб і клуб спортивних ігор, в 1864 — клуб ковзанярського спорту і в 1868 — тенісний і крикетний клуб; у 1864 в Москві заснований річковий яхт-клуб. В кінці 19 ст і на початку 20 ст в багатьох країнах були організовані футбольні До. с., що здобули згодом світову популярність (багато хто з них нині культивує і ін. види спорту): «Глазго Рейнджерс» (1873), «Уест Бромвіч альбіон» (1879) «Арсенал» (1886), «Селтік» (1887) — Великобританія; «Мюнхен» (1860), «Гамбург» (1887), «Баварія» (1900) — Німеччина; «Ресинг» (1882) — Франція; «Уйпешт Дожа» (1885), «МТК» (1888), «Ференц-варош» (1889) — Угорщина; «Юргорден» (1891) — Швеція; «Пеньяроль» (1891), «Насьональ» (1899) — Уругвай; «Славія» (1893), «Спарта» (1894) — Чехословакія; «Сан-Паулу» і «Ботафого» (обидва в 1894), «Сантос» (1912) — Бразилія; «Льєж» і «Стандарт» (обидва в 1896) — Бельгія; «Ювентус» (1897), «Мілан» (1899) — Італія; «Атлетіко де Більбао» (1898), «Барселона» (1899), «Реаль» (1902) — Іспанія; «Бенфіка» (1904) — Португалія. У Росії в 1913 налічувалося близько 800 До. с.
Вирішенням Радянського уряду від 27 червня 1923 старі До. с. були розбещені; фізкультурна і спортивна робота зосередилася у військово-спортивних клубах Всевобуча, кухлях фізкультури профспілок, учбових закладів, суспільства «Динамо», Червоної Армії і ін. У 20-і рр. були організовані перші радянські стрілецькі і автомобільні До. с., в 30-і рр. — авіаційні (у 1936 — 165 аероклубів) і більше 30 морських спортивно-технічних клубів, парашутні школи, планерні станції (див. Військово-стратегічні види спорту ) . В 1935 в Москві заснований Центральний аероклуб СРСР (з 1938 — ним. В. П. Чкалова). У 30-і рр. первинними фізкультурними організаціями на підприємствах, в учбових закладах, в армії і флоті стали колективи фізичної культури, які з 1935—36 увійшли до складу добровільних спортивних суспільств. У 40-і рр. було організовано понад 100 радіоклубів Осоавіахима, перші студентські До. с. (у МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана) ним. Н. Е. Баумана, московському авіаційному і енергетичному інститутах, Ленінградському університеті, Уральському політехнічному інституті і ін.), Центральний радіоклуб (1946); у 50-і рр. — Центральний спортивний клуб Армії — ЦСЬКА (1953, веде свою історію з 1923), окружні, флотські СЬКА, Центральний автомотоклуб ДОСААФ СРСР (1957), Центральний морський (1955) і Центральний стрілецький (1959) клуби; у 60-і рр. — перші профспілкові До. с. на підприємствах («Сельмашевец» — Фрунзе, «Уралмаш» — Свердловськ «Торпедо» і «Серп і молот» — Москва, «ГОМЗ» — Ленінград, «Металург» — Запоріжжя, «Перемога» — Тбілісі і ін.), Центральний водноспортівний клуб Військово-морського Флоту — ЦВСЬК ВМФ(військово-морський флот) (1960). У 1945 прийнято Положення про вузівський До. с., в 1962 — про До. с. промислових підприємств, в 1968 — середніх спеціальних учбових закладів, в 1970 — про сільський До. с. У 1972 в СРСР було понад 1,3 тис. профспілкових До. с., у тому числі 288 — промислових підприємств, 825 — вузівських 237 — середніх спеціальних учбових закладів, 59 — сільського господарства. Найбільша кількість До. с. мають суспільства «Буревісник» (все До. с. — у вузах), «Праця» (117), «спартак» (84), «Авангард» (84). Широка мережа спортивно-технічних клубів в ДОСААФ СРСР — республіканських, краєвих, обласних, 1732 — при міських і районних комітетах, понад 3 тис. — в крупних первинних організаціях.
До. с. поряд з масовою фізкультурно-оздоровчою роботою здійснюють підготовку спортсменів високої кваліфікації. У 1972 До. с. профспілок підготували близько 2 тис. майстрів спорту і понад 35 тис. кандидатів в майстри і спортсменів 1-го розряду, До. с. ДОСААФ СРСР відповідно — 1,2 тис. і 28,2 тис., До. с. Озброєних Сил СРСР в 1965—1972 — 9 тис. майстрів спорту. Вихованцями До. с. є багато видатних радянських спортсменів — чемпіони Олімпійських ігор, світу, Європи і СРСР.
До. с. беруть участь в міжнародних, всесоюзних, республіканських і ін. змаганнях, у тому числі відомчих (чемпіонатах, спартакіадах, розиграшах кубків профспілок, ДОСААФ, Озброєних Сил СРСР). Серед ведучих До. с. країни — клуби найбільших вузів, промислових підприємств — «ЗІЛ» (Москва), «Уралмаш» (Свердловськ), «Зоря» (Ворошиловград), «ВЕФ» (Рига), «Заполярник» (Норільськ), «Аракс» (Єреван), «Ростсельмаш» (Ростов-на-Дону), центральні і ін. спортивно-технічні клуби ДОСААФ, ЦСЬКА, СЬКА Києва, Ленінграда, Ростова-на-Дону, Хабаровська і ін.
В інших соціалістичних країнах широко відомі До. с.: «Дукла», «Спарта», «Слован», «ЗКЛ», «Шкода» (ЧССР); «Легия», «Гурник», «Рух» (ПНР); «Стяуа», «Рапід» (СРР); «Црвена Зірка», «Партизан» (СФРЮ); «Чепель», «Вашаш», «МТК», «Ференцварош», «Гонвед» (ВНР); «Славія», «Льовськи», «ЦСЬКА» (НРБ); «Форвертс», «Карл-Маркс-Штадт», «Хемі», «Ауфбау» (ГДР) і ін.
