«спартак», найбільше в СРСР всесоюзне добровільне спортивне суспільство (ДСО) профспілок. Об'єднує працівників державної торгівлі, промкооперациі, легкої і харчової промисловості, цивільної авіації, автотранспорту, освіти, культури, охорони здоров'я і ін. Веде свій початок від фізкультурних кружків, що виникли в 1925—26 при артілях промкооперациі; як всесоюзне фізкультурно-спортивне суспільство промкооперациі засноване 19 квітня 1935, в 1960 реорганізовано в ДСО профспілок. Розвиток сов.(радянський) спорту в 30—50-і рр. пов'язано з іменами спортсменів «З.» Я. Ю. Спарре, Р. І. Попова, С. А. Амбарцумяна (важка атлетика), Н. Ф. Королева, Н. Ст Штейна, І. І. Ганикина (бокс), І. Я. Аниканова (ковзанярський спорт), С. П. Бойченко (плавання), С. І. і Р. І. Знаменських (легка атлетика), Яскраво-червоний. П., Ан. П. і Н. П. Старостіних (футбол), В. М. Абалакова (альпінізм), Н. Н. Озерова (теніс) і ін. Спартаки внесли значний вклад до успіхів сов.(радянський) спорту на найбільших міжнародних змаганнях в 50 — початку 70-х рр. Серед чемпіонів і призерок Олімпійських ігор, першості світу і Європи П. Р. Виринниць, Ст С. Голубнічий, Н. В. Чижова (легка атлетика), А. Ст Азарян, Г. А. Шагинян (спортивна гімнастика), Т. Ст Петросян (шахи), А. А. Середіна (веслування), Би. Н. Лагутін (бокс), Ст М. Ігуменів, Ш. Ш. Хисамутдінов (боротьба), Н. П. Симонян, І. А. Нетто, С. С. Сальников (футбол), Би. А. Майорів, Ст І. Старшинов, Ст Шадрін, А. С. Якушев (хокей), А. А. Белов (баскетбол), Л. В. Бурда (гімнастика), В. А. Васин (стрибки у воду), М. І. і Н. І. Гусакови (лижний спорт) і ін. У 1975 в «З.» діяли понад 23 тис. колективів фізкультури (в т.ч. близько 100 спортивних клубів), що об'єднували понад 6,2 млн. чіл. Робота в суспільстві будується в основному на громадських засадах, її ведуть понад 750 тис. тренерів і інструкторів і понад 500 тис. суддів (по видах спорту). У 1972—74 підготовлено 2,5 тис. майстрів спорту і майстрів спорту міжнародного класу; завойовано золотих медалей: на Олімпійських іграх — 13, чемпіонатах світу — 40, Європи — 98, СРСР — 309. Звання заслуженого на майстра спорту привласнене 212 спартакам, заслуженого на тренера СРСР — 105. Футбольна команда «З.» (Москва) — 9-кратний чемпіон і 9-кратний володар Кубка СРСР. Гандболістки (Київ) — 6-кратні чемпіони СРСР і 3-кратні переможці розиграшу Кубка чемпіонів європейських країн. Хокеїсти московської команди «З.» 4 рази вигравали першість СРСР і 2 рази Кубок СРСР. Жіноча баскетбольна команда (Ленінград) — чемпіон СРСР (1974) і переможець розиграшу Кубка володарів національних кубків європейських країн (у 1972—75); призерки чемпіонатів СРСР і чемпіони 1975 — баскетболісти «З.» (Ленінград).
В 1975 в «З.» культивувалося понад 40 видів спорту; суспільство мало 238 стадіонів, 89 басейнів, близько 1,8 тис. спортивних залів, понад 1,3 тис. футбольних полів, 2,6 тис. оздоровчо-спортивних таборів, будинків мисливця і рибалки і т. п., 264 дитячо-юнацьких спортивних школи (понад 75 тис. учнів), 73 спеціалізованої спортивної школи молоді (22 тис. учнів).
«З.» нагороджений орденом Леніна (1937). За спортивні досягнення понад 250 членів суспільства удостоєно урядових винагород.
