Добровільні спортивні суспільства
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Добровільні спортивні суспільства

Добровільні спортивні суспільства (ДСО) в СРСР, об'єднують трудящих і молодь, що вчиться, займаються фізкультурою, спортом і туризмом; через свої первинні організації (колективи фізичної культури на підприємствах, в установах, колгоспах, радгоспах, учбових закладах і ін., а також спортклуби) вирішують завдання розвитку масової фізичної культури, спорту і туризму, підготовки значкістів «Готовий до праці і оборони СРСР», «Турист СРСР» спортсменів-розрядників, майстрів спорту і підвищення майстерності спортсменів. ДСО створюються за територіальною (у союзних республіках) або виробничо-галузевою ознакою, об'єднуючи колективи фізичної культури району, області, республіки; підприємств, будівництв, однієї або декількох галузей народного господарства, учбових закладів і ін. Діяльність ДСО будується відповідно до статуту суспільств на основі принципу широкої самодіяльності.

  В 1936—38 були створені ДСО в профспілках; у 1943 фізкультурники шкіл ФЗО і ремісничих училищ об'єднані в суспільство «Трудові резерви»; у 1950-х рр. організовані сільські ДСО в союзних республіках. У 1971 в СРСР було 36 ДСО, у тому числі 6 всесоюзних: «Буревісник», «Водник», «Зеніт», «Локомотив», «Спартак», «Трудові резерви» ; 15 республіканських, об'єднуючих колективи фізичної культури промислових підприємств: «Авангард» (УРСР), «Алга» («Вперед», Киргизька РСР), «Ашхатанк» («Праця», Вірменська РСР), «Гантіаді» («Світанок», Грузинська РСР), «Даугава» (Латвійська РСР) «Енбек» («Праця», Казахська РСР), «Жальгиріс» («Зелений гай», Литовська РСР), «Захмет» («Праця», Туркменська РСР), «Кальов» (Естонська РСР), «Червоний прапор» (БССР), «Мехнат» («Праця», Узбецька РСР), «Молдова» (Молдавська РСР), «Нефтчи» («Нафтовик», Азербайджанська РСР), «Таджикистан» (Таджицька РСР), «Праця» (РРФСР); 15 республіканських сільських ДСО: «Варпа» («Колос», Латвійська РСР), «Йиуд» («Сила», Естонська РСР), «Кайрат» («Сила», Казахська РСР), «Колмеруне» («Колгоспник» Грузинська РСР), «Колос» (УРСР), «Колхозникул» («Колгоспник», Молдавська РСР), «Колхозчу» («Колгоспник», Киргизька РСР), «Колхозчи» («Колгоспник», Туркменська РСР), «Мехсул» («Урожай», Азербайджанська РСР), «Нямунас» (Литовська РСР), «Пахтакор» («Бавовнороб», Узбецька РСР), «Севан» (Вірменська РСР), «Урожай» (РРФСР), «Урожай» (БССР), «Хосилот» («Урожай», Таджицька РСР).

  На 1 січня 1970 діяли 114 тис. первинних організацій ДСО, у тому числі 105 тис. профспілкових (25 млн. фізкультурників). У ДСО працювало 1350 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, багаточисельні групи вдосконалення спортивної майстерності, клуби по видах спорту і ін., заняття в яких вели 50 тис. тренерів. У 1946—1970 в ДСО підготовлено понад 60 тис. майстрів спорту і близько 2 тис. заслужених на майстрів спорту. ДСО спільно з профспілковими організаціями підприємствами, колгоспами і ін. здійснюють будівництво спортивних споруд. У 1970 ДСО мали 2490 стадіонів, 59 тис. футбольних полів, 14,4 тис. комплексних спортмайданчиків, 10,2 тис. спортивно-гімнастичних залів, 950 штучних басейнів, близько 270 тис. майданчиків для спортивних ігор. Основні засоби на роботу ДСО профспілок поступають з профбюджета (у 1970 вони складали 355 млн. рублів). Кожне суспільство має прапор, емблему, спортивну форму, нагрудний знак. Керівництво профспілковими спортивними суспільствами здійснює Всесоюзна рада ДСО профспілок (заснований ВЦСПС в 1957). Рада організовує змагання між спортивними суспільствами, спартакіади профспілок СРСР, фізкультурні свята, учбово-тренувальні збори; забезпечує участь ДСО у всесоюзній і міжнародній першості і чемпіонатах; направляє і контролює роботу дитячо-юнацьких спортивних шкіл, підвищення кваліфікації фізкультурних кадрів і суспільного активу; керує будівництвом спортивних споруд; надає кращим колективам фізичної культури звання спортклубу; підтримує широкі зв'язки із зарубіжними робітниками і студентськими спортивними союзами. При Раді створені федерації по видах спорту, тренерські ради, колегії суддів і ін. Діяльність Всесоюзної ради прямує і фінансується ВЦСПС.

  Значний внесок у розвиток фізичної культури і спорту вносять також всесоюзне фізкультурно-спортивне суспільство «Динамо», спортклуби Озброєних Сил СРСР, у тому числі ЦСЬКА, і спортивно-технічні клуби ДОСААФ СРСР (див. Клуб спортивний ).

  Н. І. Хромов.