Секст Емпірик (Sextus Empiricus) (кінець 2 — почало 3 вв.(століття)), старогрецький філософ і учений, представник скептицизму . Автор вигадувань «Проти математиків» (тобто учених взагалі) і «Пірронови положення». Зібрав вислови і аргументи старогрецьких скептиків від Піррона до Енесидема. Згідно С. Е., скептик нічого не стверджує і нічого не заперечує категорично, рівно допускаючи можливість протилежних думок, він — що «шукає». Мета філософії — досягнення душевного спокою (атараксія ) , чому сприяє скептична позиція. С. Е. — один з перших істориків логіки, фізики, етики і інших наук. Його власну логічну концепцію можна розглядати як певний крок від двозначної логіки до тризначної (див. Багатозначна логіка ) . Йому належить відомий аргумент про нескінченність доказу: всякий доказ виходить з яких-небудь посилок, які у свою чергу вимагають доказу і т. д. Вигадування С. Е. містять цитати із загублених творів Ксенофана, Геракліта, Парменіда, Демокріта і інших старогрецьких філософів і є найважливішим джерелом відомостей про їх учення. Надав вплив на М. Монтеня, П. Бейля і інших скептиків нового часу.
Соч.: Opera, with an english transi., by R. G. Bury, v. 1—4, L. — N. Y., 1959—60; Opera, v. 1—3, Lipsiae, 1954—58; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Соч., у 2 тт., т. 1, М., 1975; Три книги Пірронових положень, СП(Збори постанов) Би, 1913.
Літ.: Ріхтер Р., Скептицизм у філософії, пер.(переведення) з йому.(німецький), т. 1, СП(Збори постанов) Би, 1910; Heintz W., Studien zu Sextus Empiricus, Halle (Saale), 1932. Див. також літ.(літературний) при ст. Скептицизм .
