Атараксія (греч. ataraxia — незворушність), поняття старогрецької етики про душевний спокій як вищу цінність. Демокріт розумів А. як панування розуму над пристрастями, свободу душі від страху смерті і інших переживань. У філософії Епікура і його школи А. — вищий ідеал життя, стан мудреця, що досяг внутрішньої свободи. У скептицизмі А. — утримується від думок про достеменний і помилковий. Ср. Апатія .
Літ.: Матеріалісти Древньої Греції, М., 1955, с. 157, 181—82, 198, 224.
