Атаров Микола Сергійович [р. 12(25) .8.1907, Владикавказ], російський радянський письменник. Член КПРС з 1947. Почав друкуватися в 1930 в журналі «Наші досягнення», «Червона новина» і ін. Дослідженню етичних засад життя і характеру сучасника присвячені повести А.: «Начальник малих річок» (1936), «Коротке літо в горах» (1965); розповіді «Календар російської природи», «Араукарія», «Переливчаста музика» і ін. Життя і подвиг народу в роки війни розкриваються в розповідях «Хата», «Веси і санки», «Набат», «Санта-Лючия», в повести «Смерть під псевдонімом» (1957). У 1954 опублікована «Повість про перше кохання». Тій же темі емоційного виховання юнацтва, затвердженню гідності особи присвячена публіцистика А. і книга «Не хочу бути маленьким» (1967).
Соч.: Теперішній час, М., 1939; Повести і розповіді, М., 1956; Запахи землі, М., 1965; Жарптиця. [Послесл. Ф. Кузнецова], М., 1967.