Монтень Мішель де
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Монтень Мішель де

Монтень (Montaigne) Мішель де (28.2.1533, замокнув Монтень, поблизу Бордо, — 13.9.1592, там же), французький філософ і письменник. Народився в сім'ї нащадка гаськонських буржуа, що стали дворянами. Здобув домашню класичну освіту, закінчив коллеж, вивчив право. У 1580—1588 М. опублікував своє основне вигадування «Досліди» (книги 1—3). Літературно-філософський жанр роздуму над конкретними історичними фактами минулого і сьогодення, побутом і вдачами людей різних положень, станів, рівнів культури та і сам термін «есе» («досвід») своїм виникненням зобов'язані перш за все М. Стімулом до створення нового жанру з'явилася неспокійна обстановка громадянської і релігійної воєн між феодальною знаттю і монархією, що складалася, між католицькою і протестантською для гугенота партіями. Широка вільнодумність, своєрідний гуманістичний скептицизм М. направлені проти церковної ортодоксії і схоластики, що панувала в середньовічних університетах, проти забобонів і фанатизму, жорстокості і цинізму правителів, феодальної анархії і свавілля.

загрузка...

  Предмет критики М. — моральна структура цивілізованого і все ще варварського суспільства, в порівнянні з яким примітивний світ дикунів і стосунки, засновані на природній моральності, є втіленням розумного і куди людянішого способу життя. Розповідаючи при цьому про свій особистий досвід, схильності прихильності до здорового глузду, М. створює реалістично правдивий самокритичний автопортрет. Змішана із скептицизмом розсудливість висувається їм як відповідний принцип і для суспільства, від неладів якого більш всього терпить завжди простий люду, чиє обурення і чий гумор, суто французький, гальський, характерні для М.

  Вік класицизму не міг зрозуміти М. Многие його ідеї ведуть до Ш. Монтеськье, до просвітителів 18 ст і до Ж. Ж. Руссо .

 

  Соч.: Œuvres complètes, v. 1—6, P., 1924—27; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Досліди, послесл. Ф. А. Коган-Бернштейн, т. 1—3, М., 1960.

 

  Літ.: Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 321—34; Рикова Н., М. Монтень, в кн.: Письменники Франції, М., 1964; Moreau P., Montaigne. L''homme et l''œuvre, 4 ed., P. [1958]; «Europe», 1972 № 513—14, janv. — févr. (номер присвячений Монтеню); Joukovsky F., Montaigne et ie problème du temps, P., 1972; Tannenbaum S. A., M. E. de Montaigne (A concise bibliography), N. Y., 1942.

  Ст І. Ефімов.

М. Монтень.