Монтерлан (Montherlant) Анрі де (21.4.1896, Париж, — 21.9.1972, там же), французький письменник, член Французької академії (1960). Вчився в інституті Сент-Круа в Нейі. Ранні твори М. написані під впливом М. Барреса . Романи «Бестіарії» (1926), «Неодружені» (1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1936), що відображають захоплення письменника спортом, і особливо його тетралогія «Дівчини» (1936), «Жалість до жінок» (1936), «Демон добра» (1937), «Прокажені» (1939) характеризують М. як прибічник крайнього егоцентризму і непримиренності до людських слабкостів у дусі Ф. Ніцше . В роки фашистської окупації Франції М. прийшов до виправдання гітлерівської політики і колабораціонізму (книга «Червневе сонцестояння», 1941). У драмах «Мертва королева» (1942), «Нічий син» (1943), «Малатеста» (1946) «Іспанський кардинал» (1960) М. висловлювався на користь сильної політичної влади, для якої народні маси є лише пасивним і інертним матеріалом.
Соч.: Romans et œuvres de fiction..., P., 1959; Théâtre, P., 1954; Essais [P., 1963]; Un assassin est mon maître, [P., 1971].
Літ.: Історія французької літератури, т. 4, М., 1963; Perruchot Н., Montherlant [4 éd., P., 1959]; Blanc A., Montherlant..., [P., 1968] (є бібл.); H. de Montherlant, «Nouvelle revue française», 1973, févr., № 242, р. 1—126 (№ присвячений Монтерлану): [Некролог], «L''humanité», 1972, 23 sept.; Les critiques de notre temps et Montherlant, P. [1973].
