Монтеору
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Монтеору

Монтеору, археологічна культура епохи середньої бронзи (1700—1200 до н.е.(наша ера)). Відкрита в 1917—18 в с. Серата-Монтеору (Sarata-monteoru, повіт Бузеу) в Румунії. Поширена в східній частині Румунії, в СРСР — в західних районах Молдавської РСР. Представлена укріпленими і неукріпленими поселеннями і могильниками (поховання на боці в скорченому положенні). Населення жило патріархальними общинами, займалося землеробством і скотарством. Зброя і інші предмети виготовлялися з бронзи і каменя. Глиняний посуд з чорною лощеною поверхнею прикрашався рельєфним або шнуровим орнаментом, на пізньому етапі — горбками, пальметкамі або спіралями. В с. Серата-Монтеору відкритий також слов'янський могильник 6—7 вв.(століття) (понад 1500 трупосожженій, поміщених в круглі ями, рідше — в глиняні урни). Інвентар: пальчаті фібули, залізні ножі, скляні намиста і ін., а також візантійські золоті, срібні і скляні судини.

 

  Літ.: Федоров Р. Би., Населення Прутсько-дністровського межиріччя в 1 тис. н.е.(наша ера), М., 1960; Федоров Р. Би., Польовий Л. Л., Археологія Румунії, М., 1973.

Монтеору. Бронзова фібула і глиняна судина.