Сегментація в мовознавстві, лінійне розчленовування мовного потоку (тексту) на складові відрізки — сегменти, співвідношувані з певними одиницями мови: значимими — пропозиціями, словами, морфемами (синтаксичними, морфологічними С.) або незначимими — силлабемамі, фонемами (фонетичними С.). У тому ж сенсі говорять про подвійне лінгвістичне розчленовування (термін А. Мартіне ) . С. — процедура синтагматічеськая (див. Синтагматічеськие відношення ) передуюча визначенню парадигматичних одиниць (див. Парадигматичні стосунки ) , які встановлюються шляхом порівняння сегментів. Одиниці, називаються сегментними, протиставляються суперсегментним одиницям мови .
