Морфема
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Морфема

Морфема, мінімальна значуща частина вислову і одна з основних одиниць мовної системи, що володіє властивостями значущості (виступає як носій лексичних або граматичних значень), повторюваності в інших висловах з тим же (або схожим) значенням і в тій же (або схожою) формі, граничності, нерозкладності (не ділиться більш на частини, що характеризуються тими ж властивостями); найдрібніша значуща частина слова; клас морфов, що володіють певними властивостями. Виявлення М. мови починається з розчленовування висловів на морфи, далі морфи, схожі за формою і змістом і що знаходяться в стосунках додатковою або неконтрастуючою (несмислоразлічительной) дистрибуції, об'єднуються в одну М. (ср. М. «друг» = російський морфам «друг~друж~ друз’»). Цей рівень аналізу що встановлює алломорфи одній М., називають її ототожненням, або ідентифікацією. Услід за ототожненням відбувається класифікація М. По положенню в системі мови М. діляться на вільних, здатних виступати у вигляді самостійного слова (ср. англійський day, німецький Tag, російський «тихий»), зв'язаних, таких, що зустрічаються лише як частина слова (ср. М. множина в англійському day-s, російському «-ій» в «тіх-ій») і відносно зв'язані, проявляючі в одній серії випадків першу якість і в іншій — друге (ср. російський «до» в «долетіти до річки»). По функції М. діляться на службових (афіксація) і неслужбових (кореневі); перші зазвичай зв'язані, другі — вільні. Число перших обмежене, як правило, декількома десятками, число других необмежено. По типах передаваних значень М. афіксації діляться на деривати (словотворчі), реляційні (словоїзменітельниє) і реляційні деривати (формотворні). Останні 2 категорії часто об'єднуються під назвою словоїзменітельних. М. можуть бути матеріально вираженими або ж нульовими, коли вони вичленяють в словоформи по її зіставленню формі з матеріально вираженою М. (ср. російський «стіл — стол-и»). Більшістю лінгвістів М. розглядається як одиниця, що співвідносить план вираження з планом вмісту, тобто розуміється як двостороння знакова одиниця; рідше зустрічається трактування М. як найдрібнішої одиниці плану вираження.

загрузка...

  Е. С. Кубрякова.