Дистрибуція
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дистрибуція

Дистрибуція, термін, що вживається в структурному мовознавстві, особливо в американській дескриптивній лінгвістиці. Під Д. даного елементу зазвичай розуміють суму всіх оточень, в яких він зустрічається, тобто суму всіх (різних) позицій елементу відносно позицій інших елементів. Поняття Д. відображає той факт, що кожна мовна одиниця (за винятком пропозиції) володіє обмеженою більшою чи меншою мірою здатністю поєднуватися з іншими подібними одиницями. Розрізняють наступних типів Д.: 1) два елементи ніколи не зустрічаються в однаковій позиції; цей тип, званий «додатковою (комплементом) Д.», характерний для варіантів однієї і тієї ж одиниці (так, відкритіший і більш закритий голосний в словах «дід» і «подіти»), перший з яких зустрічається в російській мові перед твердими, а другий — перед м'якими приголосними; є варіантами фонеми [е]; 2) два елементи зустрічаються в однакових оточеннях — в цьому випадку йдеться або про «контрастну Д.», що характеризує функціонально різні одиниці (наприклад, два звуки, заміна одного з яких іншим спричиняє за собою відмінність в значенні), що належать до одного класу, або про «вільне чергування» факультативних варіантів однієї і тієї ж одиниці (наприклад, вібруюче і r, що грасирує, у французькій мові, закінчення «-ої» і «-ою» в орудному відмінку однини в російській мові); 3) безліч оточень, в яких зустрічається один елемент, включає безліч оточень, в яких зустрічається інший елемент, — цей різновид «контрастної Д.» характерний для одиниць, що функціонально протиставили, одна з яких зазвичай описується як що володіє позитивною ознакою (маркірована), а інша — негативним (немаркірована) (так, Д. російських глухих приголосних ширше Д. дзвінких, т.к. последніє не зустрічаються у фінальній позиції); 4) безліч оточень двох одиниць або двох класів одиниць частково перетинаються (так, наприклад, в чеській мові Д. фонем r і l, що відносяться до класу приголосних, частково перетинається з Д. голосних, т.к. оні можуть бути центральним елементом складу, ср. vlk — «вовк», prst — «палець»).

  Літ.: Глісон Р., Введення в дескриптивну лінгвістику, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1959.

  Т. Ст Булигина.