Саркоплазма, цитоплазма гладко-м'язових кліток, поперечнополосатих і сердечних м'язових волокон. До складу матриксу, або основної речовини, С. входять гліколетічеськие ферменти і інші глобулярні білки (наприклад, міоглобін ), солі і поліфосфати, а також глікоген, зникаючий в ході м'язового скорочення. С. оточує ядра і заповнює простір між міофібрилами ; у ній знаходяться рибосоми, мітохондрії (саркосоми) і складна система обмежених мембранами бульбашок, трубочок і цистерн, об'єднаних в безперервну мережу, звану саркоплазматичною. Остання ділиться на 2 частини: одна орієнтована уздовж міофібрил і рівноцінна ендоплазматичній мережі в клітках ін. типів; інша частина орієнтована впоперек м'язового волокна і утворює Т-систему — структуру, пристосовану для проведення імпульсів з поверхні в глиб м'язового волокна, перехідну в деяких місцях в сарколему . Саркоплазматична мережа ймовірно передає збуджуючі імпульси усередині волокна і, крім того, містить чинник розслаблення що пригнічує активність ферменту аденозінтріфосфатази. Кількість С. в різних поперечнополосатих волокнах неоднаково: у білих волокнах міститься мало С., в червоних — багато.
