Ендоплазматична мережа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ендоплазматична мережа

Ендоплазматична мережа (біол.), внутріклітинний органоїд, представлений системою плоских цистерн, канальців і бульбашок, обмежених мембранами; забезпечує головним чином пересування речовин з довкілля в цитоплазму і між внутріклітинними структурами. Вперше Е. с. була виявлена в 1945 американським ученим К. Портером і іншим методом електронної мікроскопії. Розташована зазвичай в прилеглій до ядра цитоплазмі (ендоплазмі, звідси назва) всіх кліток (окрім еритроцитів) еукаріотних (див. Еукаріоти ) організмів. Будова і кількість елементів Е. с. залежать від функціональної активності клітки, стадії клітинного циклу і диференціювання. Товщина мембран Е. с. 5—6 нм, ширина просвіту між мембранами 70—500 нм. Аналіз мікросомной фракції гомогената кліток (див. Мікросоми ) показав, що мембрани Е. с. складаються з білків, ліпідів і ряду ферментів. Розрізняють 2 типи Е. с. — гранулярну, до мембран якої прикріплені рибосоми, і агранулярную. Між обома типами є переходи. Гранулярна Е. с. бере участь в синтезі білка; введення в організм мічених амінокислот показало, що завдяки прикріпленню рибосом до мембран значно зростає ефективність синтезу. Найбільшого розвитку гранулярна Е. с. досягає в активно синтезуючих клітках, продукти яких (білки секреторних гранул, сироваткові білки) виводяться з клітки. А гранулярна Е. с. бере участь в синтезі і транспорті ліпідів, стероїдів, в синтезі і розпаді глікогену, в процесі нейтралізації різних токсичних і лікарських речовин, наприклад люміналу, кодеїну. Вона добре розвинена в клітках надниркових, обкладочних клітках слизової оболонки шлунку. Обом типам Е. с. властиві накопичення продуктів синтезу в просвітах мембран і їх транспорт в зону Гольджі комплексу . Спеціалізована форма Е. с. — саркоплазматична мережа поперечнополосатих м'язів — грає важливу роль у внутріклітинному проведенні збудження.

  Літ.: Алов І. А., Брауде А. І., Аспіз М. Е., Основи функціональної морфології клітки, 2 видавництва, М., 1969; Робертіс Е., Новінський Ст, Саес Ф., Біологія клітки, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1973.

  Н. Би. Хрістолюбова.