Ендоскопія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ендоскопія

Ендоскопія (від ендо... і ...ськопія ) , лікарський метод дослідження порожнистих органів (наприклад, стравоходу — езофагоскопія) і порожнин тіла (наприклад, черевній порожнині — лапароскопія) за допомогою оптичних приладів — ендоскопів . Ендоскопи вводять через єств. отвори (наприклад, при бронхо-, ректо-, цистоскопії) або через операційні розрізи (наприклад, при медіастиноскопії). Е. проводять під місцевим знеболенням або під наркозом. Перші спроби огляду сечового міхура і інших порожнистих органів були зроблені ще в 19 ст, але недосконалість ендоскопів обмежував розвиток методу. З 2-ої половини 20 ст з появою скляних волоконних світлопроводів і на їх основі — приладів волоконної оптики можливості Е. різко розширилися, т. до. стали доступними огляду майже всі органи, збільшилася освітленість досліджуваного об'єкту і т. д. Покращали умови для фотографування і кінозйомки (ендофотографія і ендокінематографія), з'явилася можливість запису на відеомагнітофон чорно-білого або кольорового зображення (використовуються модифікації стандартних фото- і кінокамер). Документування результатів ендоскопічного дослідження зумовило можливість об'єктивного вивчення динаміки патологічних процесів, що відбуваються в якому-небудь органі. Сучасна Е. грає особливу роль в розпізнаванні ранніх стадій багатьох захворювань. Незрідка Е. поєднують з прицільною (під контролем зору) біопсією, лікувальними заходами, зондуванням і т. д. У багатьох крупних лікувальних установах створені ендоскопічні кабінети і відділення; проводиться спеціалізація лікарок по Е.

загрузка...

  Літ.: Лукомський Р. І., Березов Ю. Е., Ендоскопічна техніка в хірургії, М., 1967; Логінів А. С., Лапароскопія в клініці внутрішніх хвороб. М., 1969; Соколів Л. До., Атлас ендоскопії шлунку і дванадцятипалої кишки, М., 1975.

  В. І. Федченко