Міофібрили [отміо... і новолат. fibrilla (зменшувальне від латів.(латинський) fibra) — волокно, ниточка], скоротні нитки в протоплазмі поперечнополосатих м'язових волокон скелетної мускулатури, сердечного м'яза і м'язів з подвійною косою покресленою. Діаметр М. від 0,5 до декількох мкм. В поперечному перетині М. округлі, незграбні або овальні. Основну масу М. складають якнайтонші білкові нитки — міофіламенти, або протофібрілли (див. мал. ), двох типів — товсті міозіновиє (складаються головним чином з міозину, довжина їх близько 1500 нм, діаметр 10—15 нм ) і тонкі актіновиє (складаються в основному з актина, довжина їх 1000—1100 нм, діаметр 5—8 нм ) . Є в М. та інші білки: тропоміозін В (у тонких протофібріллах м'язів всіх типів) і тропоміозін А, або параміозін (у товстих протофібріллах м'язів з подвійною косою покресленою), а також a- і b-актініни, тропонін і ін. Тонкі протофібрілли прикріпляються до т.з. смужці Z — складній палітурці білкових ниток. Ділянка М. між двома смужками Z називається саркомером. Толстиє протофібрілли утворюють той, що щільний володіє подвійним променезаломленням ділянка М. — анізотропний диск (диск А). Між товстими протофібрілламі частково всувають тонкі протофібрілли («зона перекривання»). Ділянка саркомеру по обидві сторони від смужки Z, що містить лише тонкі протофібрілли, називається ізотропним диском (диск 1). Центральна зона диска А, позбавлена тонких протофібрілл, називається диском Н; у його центрі зазвичай видно смужка М-коду, складена короткими (40 нм ) м-кодами-нитками, розташованими уздовж довгої осі М.; довжина їх відповідає ширині смужки М. З обох боків від смужки М. розташований субдиск Н — вузька зона (~ 130 нм ) , світліша, ніж останній диск Н. Толстиє протофібрілли мають по всій довжині рівномірно розташовані відростки («містки»), що представляють, мабуть, що відійшли від протофібрілл кінці міозінових молекул. Середина товстих протофібрілл позбавлена відростків, чим і обумовлено виникнення світлої зони (субдиска Н). Дана схема будови М. допускає ряд заперечень, наприклад при сильному розтягуванні М. тонкі протофібрілли повинні повністю вийти з диска А, а саркомер — розпастися на фрагменти, проте цього не відбувається, оскільки допускається існування 3-го типа протофібрілл — «надтонких ниток», що сполучають смужки Z. Див. також М'язи, М'язове скорочення .
Літ.: Льові А., Сикевіц Ф., Структура і функції клітки, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1971; Хилл А., Механіка м'язового скорочення, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1972.
