Самовиховання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Самовиховання

Самовиховання, систематична діяльність людини, направлена на вироблення або вдосконалення моральних, фізичних, естетичних якостей, звичок поведінки відповідно до визначеного соціально обумовленого ідеалу.

  Вміст С. завжди залежить від суспільно-історичних умов, в яких живе і розвивається індивід. Його вимоги до самого собі і якості, які він прагне сформувати визначаються умовами життя, обумовлюючи ідейні основи, ідеали С., а також засоби їх досягнення. «... Моє власне буття, — писав До. Маркс, — є суспільна діяльність; а тому і те, що я роблю з моєї особи, я роблю з себе для суспільства, усвідомлюючи себе як суспільна істота» (Маркс До. і Енгельс Ф., З ранніх творів, 1956, с. 590).

  В антагоністичному товаристві мети С. і умови їх здійснення різні для різних класів. У соціалістичному суспільстві його загальні цілі — будівництво комунізму і забезпечення всестороннього розвитку всіх індивідів — визначають і цілі С. кожного свідомого громадянина. С. — складова частина комуністичного виховання і всього процесу духовного розвитку людей. У суспільній, трудовій і учбовій діяльності, коли досягнутий певний рівень свідомості і самопізнання, у людини виникає здібність до самоаналізу, самоспостереження і самооцінки, уміння розібратися у вчинках інших людей, усвідомлюється необхідність відповідності особистих якостей своєї поведінки вимогам соціалістичного суспільства, комуністичній моралі.

  Вже в підлітковому віці відбувається знайомство з такими формами і методами С., як самокритика, самоубежденіє, самонавіяння, самообязательство, емоційно-уявне перенесення в положення іншого людини і ін. У юнацькому віці міцніє зв'язок С. з самоосвітою, діяльним прагненням до етичного і фізичного самовдосконалення. Свідоме подолання перешкод на шляху до благородних цілей, змагання з іншими індивідами в досягненні таких цілей, непримиренність до власних недоліків, систематична критична перевірка своєї поведінки — все це сприяє формуванню правильних поглядів на дійсність, загартовує волю, підвищує свідомість громадян соціалістичного суспільства.

  Формування якостей особи дорогою С. відбувається в сім'ї, в учбовому, виробничому колективах. Вимоги колективу, бажання заслужити на позитивну оцінку своїх вчинків, прагнення підняти авторитет серед товаришів — важливі спонукальні мотиви С.

  Соціалістичне суспільство пред'являє до кожного громадянинові високі вимоги і безперервно розширює можливості С. Результат С. перевіряється практикою життя, тією роллю, яку воно грає у вдосконаленні особи і колективу відповідно до вимог комуністичної моральності. В умовах розвиненого соціалістичного суспільства все тісніше, гармонічнєє поєднуються суспільні вимоги і прагнення особи до С. на основі комуністичних ідеалів.

  С. М. Ковальов.