Латвійська РСР (Латвія) розташована на З.-З.(північний захід) Європейській частині СРСР. На З. омивається Балтійським морем. Площа 63,7 тис. км 2 . Населення 2497 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970, тис. чіл.): латиші 1342, росіяни 705, білоруси 95, поляки 63, українці 53, литовці 41 і ін.
Середня щільність населення 39,2 чіл. на 1 км 2 (на 1 січня 1976). Столиця — м. Рига (806 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупні міста (тис. жит.(жителі)): Даугавпілс (112), Лієпая (103). Виросли нові міста: Олайне, Стучка і ін. У республіці 26 районів, 56 міст і 36 селищ міського типа.
Природа. Поверхня рівнинна, із слідами древнього заледеніння. Корисні копалини — будматеріали. Клімат перехідний від морського до континентального. Середня темпера січня —5 °С, липня 17 °С. Опадів 260 мм в рік. Головна річка — Даугава. Озера — Лубанас і Резнас. Грунти дерново-підзолисті. Ліси займають 38% територій, переважають хвойні.
Історична довідка. Класове суспільство на території Латвії виникло в 5 ст н.е.(наша ера) В 10—13 вв.(століття) були утворені перші феодальні князівства: Кокнесе, Ерсика і Талава. У 13—16 вв.(століття) територія під владою німецьких феодально-католицьких завойовників. У 1562 частину Латвії розділена між Польщею і Швецією. По Ніштадтському мирному договору 1721 Північну Латвію було приєднано до Росії. До початку 17 ст завершилася консолідація латиської народності. З кінця 18 ст вся Латвія — у складі Росії. Відміна кріпака права в 19 ст прискорила розвиток капіталізму. У 90-х рр. 19 ст з'явилися перші соціал-демократичні організації. Трудящі Латвії брали участь в Революції 1905—07, Лютневій революції 1917 і Жовтневій революції 1917. У листопаді 1917 у Валянні проголошена Радянська влада на неокупованій частині Латвії; у грудні 1918 було оголошено про перехід всієї влади в руки Рад. У січні 1919 утворена Латвійська соціалістична радянська республіка. На початку 1920 владу захопила національна буржуазія, була утворена буржуазна республіка. У травні 1934 в Латвії здійснений фашистський переворот. У червні 1940 латвійські трудящі повалили фашистський уряд, відновили Радянську владу і 21 липня утворили Латвійську РСР; з 5 серпня 1940 у складі СРСР. У 1941 окупована німецько-фашистськими військами; звільнена радянськими військами в 1944 — травні 1945. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурної революції у республіці побудовано соціалістичне суспільство.
На 1 січня 1976 Комуністична партія Латвії налічувала 138 596 членів і 4709 кандидатів в члени партії; в рядах Ленінського Комуністичного Союзу Молоді Латвії 276 191 член; у республіці 1 271 322 члени профспілок.
Латвійський народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві.
Латвійська РСР нагороджена орденом Леніна (1965) і орденом Дружби народів (1972).
Економіка. За роки соціалістичного будівництва Латвія стала індустріально-аграрною республікою. У народному господарстві СРСР Латвія виділяється, перш за все, машинобудуванням, легкою і харчовою промисловістю.
Латвійська РСР має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками.
В 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 37 разів, а рівень 1913 — і 35 разів.
Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.
Енергетика базується головним чином на привіз паливі. Працюють Плявіньськая, Ризька, Кегумськая ГЕС(гідроелектростанція). Головна галузь промисловості — машинобудування і металообробка. Хімічна промисловість представлена в основному виробництвом хімічних волокон і хіміко-фармацевтичним виробів. У лісовій промисловості виділяються меблеве і сірникове виробництва. У легкій промисловості особливо розвинене трикотажне виробництво; у харчовій — маслосироделіє.
Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 1,3 разу. На кінець 1975 було 230 радгоспів і 403 колгоспи (в т.ч. 11 риболовецьких). У 1975 в сільському господарстві працювало 32,2 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 1,3 тис. в 1940), 7 тис. зернозбиральних комбайнів (3,7 тис. в 1965), 18,8 тис. вантажних автомобілів(11 тис. в 1965). Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 2,5 млн. га (40% всій території), у тому числі рілля — 1,6 млн. га, сінокоси — 0,21 млн. га і пасовища — 0,56 млн. га. Велике значення має меліорація. У 1975 площу осушених земель досягла 1535 тис. га. сільське господарство — тваринницького напряму. Тваринництво дає 68% валовій продукції сільського господарства (1975). Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2.
Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції
Електроенергія, млн. квт • ч
1940
1970
1975
251
2695
2895
Сталь, тис. т
28
443
496
Прокат чорних металів, тис. т
24
270
624
Вагони пасажирські магістральні, шт.
—
534
660
Вагони трамвайні, шт.
—
202
250
Мікроавтобуси, шт.
—
3182
7120
Телефонні апарати, тис. шт.
4
804
1830
Електролампи осветітельниє, млн. шт.
1,5
110
100
Цемент, тис. т
125
862
903
Папір, тис. т
24
148
174
Тканини бавовняні, млн. м-коду
21
64
63
Тканини шерстяні, млн. м-коду
2
13
14
Тканини льняні, млн. м-коду
4
17
21
Тканини шовкові, млн. м-коду
4
11
20
Панчішно-шкарпеткові вироби, млн. пар
3
58
65
Білизняний трикотаж, млн. шт.
3
28
25
Верхній трикотаж, млн. шт.
0,2
13
19
Взуття шкіряне, млн. пар
1
12
10
Мотовелосипеди, мопеди, тис. шт.
—
300
341
Радіоприймачі, радіоли, тис. шт.
22
1853
2390
Пральні машини побутові, тис. шт.
—
636
578
Масло тварина, тис. т
23
33
35
М'ясо, тис. т
54
143
193
Цукор-пісок, тис. т
41
218
256
Консерви, млн. умовних банок
9
258
339
Плодово-ягідними насадженнями зайнято 40 тис. га (1975; 19 тис. га в 1940).
Таблиця. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур
Вся посівна площа, тис. га
1940
1970
1975
1964
1541
1602
Зернові культури
1132
573
645
Лен-довгунець
59
19
19
Цукровий буряк
15
10
10
Картопля
139
131
120
Овочі
9
15
13
Кормові культури
609
793
795
Валовий збір тис. т
Зернові культури
1372
1323
1243
Льоноволокно
18
4
4
Цукровий буряк (фабрична)
251
236
205
Картопля
2093
2328
1491
Овочі
87
275
196
Таблиці. 3. — Поголів'я худоби і птиці (на 1 січня), тис.
1941
1971
1976
Велика рогата худоба
986
1203
1389
у тому числі корови
797
571
586
Свині
588
1075
1195
Вівці
602
318
272
Птиця, млн.
2
5,9
7,5
Головний напрям тваринництва — молочно-м'ясне скотарство і беконне свинарство (див. таблиці. 3). Про зростання виробництва тваринницької продукції див.(дивися) дані в таблиці. 4 .
Поширене бджільництво: 85% колгоспів мають пасіки. Ставковим рибництвом зайнято понад 100 колгоспів. У 20 звірівницьких радгоспах і фермах вирощуються нірки, сріблястий-чорні лисиці блакитний песець.
Головні види транспорту — железнодорожний і морський. Експлуатаційна довжина залізниць 2,43 тис. км. (1975). Протяжність автодоріг 24,2 тис. км. (1975), у тому числі з твердим покриттям 13,5 тис. км. Морські порти — Рига і Вентспілс. Судноплавних річкових доріг 0,3 тис. км. (1975). Розвинений авіатранспорт. Трубопровідний транспорт представлений нафтопроводом Полоцк (БССР) — Вентспілс нефтепродуктопроводом Новополоцк — Вентспілс і газопроводами з Дашави (УРСР) і Вуктила (Комі АССР).
Життєвий рівень населення республіки неухильно підвищується. Національний дохід за 1966—75 збільшився в 1,9 разу. Реальні доходи на душу населення в 1975 в порівнянні з 1965 зросли в 1,6 разу. Роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі (включаючи громадське харчування) виріс з 189 млн. крб. в 1940 до 2908 млн. крб. в 1975 при цьому товарообіг на душу населення — в 8,4 разу. Сума вкладів в ощадні каси в 1975 досягла 1108 млн. крб. (193 млн. крб. в 1965), середній розмір вкладу — 991 крб.
Таблиці. 4. — Виробництво основних продуктів тваринництва
Молоко, тис. т
1940
1970
1975
1537
1713
1787
М'ясо (у забійній масі) тис. т
123
205
255
Яйця, млн. шт.
174
500
662
На кінець 1975 міський житловий фонд склав 24,5 млн. м 2 загальної (корисною) площі. Протягом 1971—75 введено в експлуатацію за рахунок засобів держави, колгоспів і населення 5,5 млн. м 2 загальній (корисною) площі.
Культурне будівництво. В 1939 письменність населення складала 92,7%. у тому числі серед чоловіків 94,6%, серед жінок 91%, в 1970 — 99,8%.
В 1975 в постійних дошкільних установах виховувалося 91 тис. дітей.
В 1975/76 уч.(учбовий) р. в 1055 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалися 414 тис. учнів, в 70 професійно-технічних учбових закладах — 26,1 тис. учнів (в т.ч. в 41 професійно-технічному учбовому закладі, що дає середню освіту, — 12 тис. вчаться), в 54 середніх спеціальних учбових закладах — 42 тис. учнів, в 10 вузах — 45,3 тис. студентів. Найбільші вузи: Латвійський університет, Ризький політехнічний інститут, Ризький медичний інститут, Латвійська сільськогосподарська академія.
В 1975 на 1000 чіл., зайнятих в народному господарстві, вищу і середню (повне і неповне) освіту мав 771 чіл. (у 1939 — 176; оцінка). Провідна наукова установа республіки — АН(Академія наук) Латвійською РСР. У 1975 в наукових установах (включаючи вузи) налічувалося 12 тис. наукових співробітників.
В 1975 працювали: 10 театрів, у тому числі Латвійський театр драми, Латвійський театр опери і балету; 1242 стаціонарних кіноустановки; 993 клубних установи. Найбільша республіканська бібліотека — Державна бібліотека Латвійської РСР ім. В. Лациса (заснована в 1919; 4,5 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.); було 1418 масових бібліотек (18 млн. екз.(екземпляр) книг і журналів); 64 музеї.
В 1975 було випущено 2367 назв книг і брошур накладом 15 млн. екз.(екземпляр), у тому числі латиською мовою 1228 книг і брошур накладом 12,4 млн. екз.(екземпляр) Виходили 143 журнальних видання річним накладом 53,6 млн. екз.(екземпляр), 50 з них латиською мовою (річний наклад 46,3 млн. екз.(екземпляр)), 83 газети разовим накладом (1975) 1431 тис. екз.(екземпляр), річним накладом 305 млн. екз.(екземпляр) Газети видаються на латиській і російській мовах. Латвійське інформаційне агентство (Латінформ) засноване в 1940 (як Латвійське телеграфне агентство, з 1973 Інформаційне агентство при Раді Міністрів Латвійської РСР). Книжкова палата Латвійської РСР заснована в 1940. Перші радіопередачі почалися в Ризі в 1925. З 1954 працює Ризька телестудія. Радіо і телебачення ведуть передачі на латиській і російській мовах
В республіці в 1975 було 187 лікарняних установ на 31,7 тис. ліжок (89 лікарень на 12,0 тис. ліжок в 1940); працювали 9,8 тис. лікарок і 25,5 тис. осіб середнього медичного персоналу (2,5 тис. лікарок і 3,6 тис. осіб середнього медичного персоналу в 1940). Популярні кліматичні, бальнеологічні і грязьові курорти: Балдоне, Лієпая, Юрмала і ін.