СРСР. Литовська РСР

Литовська Радянська Соціалістична Республіка

  Литовська РСР (Литва) розташована на З. Европейськой частині СРСР. Граничить на Ю.-З.(південний захід) з Польщею. На З. омивається Балтійським морем. Площа 65,2 тис. км ² . Населення 3315 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970, тис. чіл.): литовці 2507, росіяни 268, поляки 240, білоруси 45 і ін. Середня щільність населення 50,8 чіл. на 1 км ² (на 1 січня 1976). Столиця — м. Вільнюс (447 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупні міста (тис. жит.(жителі)): Каунас (352), Клайпеда (169), Шяуляй (112). Виросли нові міста: Бірштонас, Нерінга, Науєйі-Акмяне і ін. У республіці 44 райони, 92 міста і 21 селище міського типа.

  Природа. Поверхня — рівнинна, із слідами древнього заледеніння. Корисні копалини — торф, мінеральні будматеріали. Клімат перехідний від морського до континентального. Середня температура січня — 5 °С, липня 17 °С. Опадів 630 мм в рік. Найкрупніша річка — Нямунас. Багато озер. Грунти підзолисті і дерново-підзолисті. Ліси займають 26,4% територій, переважають змішані ліси.

  Історична довідка. Класове суспільство на території Литви виникло в 5—6 вв.(століття) До 1240 утворилася феодальна держава Велике князівство Литовське. У 13 ст склалася литовська народність. У 13—15 вв.(століття) народи Великого князівства Литовського відображали німецьку феодально-католицьку агресію. У Грюнвальдськой битві 1410 литовських, польських і російських сил розгромили війська Тевтонського ордена. У 1558—83 Литва брала участь в Лівонськой війні проти Росії. По Люблінській унії 1569 Литва об'єдналася з Польщею в Мову Посполіту. З 1795 велика частина, з 1814 вся Литва (окрім т.з. краю Клайпеди) у складі Росії. У 1794, 1831, 1863—64 сталися народні повстання. Відміна кріпака права в 1861 прискорила розвиток капіталізму. В кінці 19 ст з'явилися перші соціал-демократичні організації. Трудящі брали участь в Революції 1905—07, Лютневій революції 1917 і Великій Жовтневій соціалістичній революції. У грудні 1918 — січні 1919 Радянська влада встановлена на більшій частині території Литви.

  В лютому — серпні 1919 існувала Литовсько-білоруська РСР. У квітні 1919 буржуазна Польща захопила Вільнюс, з кінця серпня в Литві була встановлена буржуазна диктатура, в грудні 1926 здійснений фашистський переворот. У червні 1940 литовські трудящі повалили фашистський уряд, відновили Радянську владу і 21 липня утворили Литовську РСР; з 3 серпня у складі СРСР. У 1941 республіку було окуповано німецько-фашистськими військами звільнена радянськими військами в липні 1944 — січні 1945. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурної революції, в республіці побудовано соціалістичне суспільство.

  На 1 січня 1976 Комуністична партія Литви налічувала 138 547 членів і 7010 кандидатів в члени партії; в рядах Ленінського комуністичного союзу Молоді Литви було 347 761 член; у республіці 1 445 988 членів профспілок.

  Литовський народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві.

   Литовська РСР нагороджена орденом Леніна (1965) і орденом Дружби народів (1972).

  Економіка. За роки соціалістичного будівництва Литва стала індустріально-аграрною республікою. У загальносоюзному народному господарстві республіка виділяється галузями промисловості (головним чином неметалоємними) — електронна, електро- і радіотехнічна промисловість, виробництво обчислювальної техніки, пріборо- і верстатобудування. Великий розвиток отримали також суднобудівельна і хімічна промисловість.

   Литовська РСР має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками.

  В 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 46 разів, а рівень 1913 — в 120 разів.

  Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.

  Енергетичне господарство спирається головним чином на паливо, що привезло. Працюють Каунаська ГЕС(гідроелектростанція), Литовська ГРЕС(державна районна електростанція) ім. В. І. Леніна (1800 Мвт ) . Розвинені машинобудування і металообробка, хімічна промисловість (виробництво добрив, мистецтв. волокна і ін.). Важливе місце належить легкій і харчовій промисловості.

  Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 2 рази. На кінець 1975 було 270 радгоспів і 967 колгоспів. У 1975 в сільському господарстві працювало 48,7 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 1,2 тис. в 1940), 10,6 тис. зернозбиральних комбайнів (4 тис. в 1965), 26,4 тис. вантажних автомобілів (15 тис. в 1965). Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 3,6 млн. га (55,4% всій території), у тому числі рілля — 2,5 млн. га, сінокоси — 0,4 млн. га і пасовища — 0,7 млн. га. Велике значення має меліорація. У 1975 площу осушених земель досягла 2174,1 тис. га. сільське господарство спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві і беконному свинарстві, а також птахівництві (див. таблиці. 3). Тваринництво дає 64% вартостей валової продукції сільського господарства (1975).

  Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції

  Таблиці. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур

  Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2. Плодово-ягідними насадженнями зайнято 56 тис. га (1975; 35 тис. га в 1940).

  Таблиця. 3. — Поголів'я худоби і птиці (на 1 січня), тис.

  Про зростання виробництва тваринницької продукції див.(дивися) дані в таблиці. 4.

  Табл.4. — Виробництво основних продуктів тваринництва

  Розвиваються бджільництво, звірівництво, рибництво.

  Основні види транспорту — железнодорожний і автомобільний. Експлуатаційна довжина залізниць 2 тис. км. (1975). Протяжність автодоріг 33,2 тис. км. (1975), у тому числі з твердим покриттям 18 тис. км. Довжина судноплавних річкових доріг 628 км. Морський незамерзаючий порт — Клайпеда. Розвинений авіатранспорт. Газопровід Дашава (УРСР) — Івацевічи — Паневежіс — Рига.

  Життєвий рівень населення республіки неухильно підвищується. Національний дохід за 1966—75 збільшився в 2 рази. Реальні доходи на душу населення в 1975 в порівнянні з 1965 зросли в 1,7 разу. Роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі (включаючи громадське харчування) виріс з 171 млн. крб. в 1940 до 3053 млн. крб. в 1975, при цьому товарообіг на душу населення — майже в 12 разів. Сума вкладів в ощадні каси в 1975 досягла 1843 млн. крб. (176 млн. крб. в 1965), середній розмір вкладу — 1444 крб. На кінець 1975 міський житловий фонд склав 23,9 млн. м ² загальної (корисною) площі. Протягом 1971—75 введено в експлуатацію за рахунок засобів держави, колгоспів і населення 9964 тис. м ² загальної (корисною) площі.

  Культурне будівництво. По перепису 1939, письменність населення складала 76,7%, у тому числі серед чоловіків — 78,7%, серед жінок — 75%. До 1970 вона досягла 99,7% (у сільській місцевості 99,6%).

  В 1975 в постійних дошкільних установах виховувалося 119 тис. дітей.

  В 1975/76 уч.(учбовий) р. в 2,8 тис. загальноосвітніх шкіл всіх видів виучувалося 622,9 тис. учнів, в 77 професійно-технічних учбових закладах — 35,1 тис. учнів (в т.ч. в 36 професійно-технічних учбових закладах, що дають середню освіту, — 17,5 тис. вчаться), в 77 середніх спеціальних учбових закладах — 68,3 тис. учнів, в 12 вузах — 62,6 тис. студентів. Найбільші вузи: Вільнюський університет, Каунаський політехнічний інститут, Каунаський медичний інститут,  литовська сільськогосподарська академія, консерваторія.

  В 1975 на 1000 чіл., зайнятих в народному господарстві, доводилося 637 чіл. з вищою і середньою (повним і неповним) освітою (у 1959 — 250 чіл.).

  що Веде наукова установа республіки — АН(Академія наук) Литовською РСР. У 1975 в наукових установах працювало понад 12,5 тис. науковців.

  На 1 січня 1976 в республіці діяли: 11 театрів, у тому числі Литовський театр драми, Литовський театр опери і балету, Російський драматичний театр, Молодіжний театр, Ляльковий театр; понад 1,6 тис. стаціонарних кіноустановок; 1426 клубних установ. Найбільші республіканські бібліотеки: Державна бібліотека Литовської РСР (заснована в 1919, понад 3 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.), бібліотека Вільнюського університету (заснована в 1570, 3,3 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.), бібліотека АН(Академія наук) Литовською РСР (заснована в 1941, 3 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.); було: 2,7 тис. масових бібліотек (21,8 млн. екз.(екземпляр) книг і журналів); 37 музеїв.

  В 1975 було випущено 1796 назв книг і брошур накладом 16,3 млн. екз.(екземпляр) (в т.ч. 1318 книг і брошур загальним накладом 13,2 млн. екз.(екземпляр) на литовській мові). Виходило 182 журнальних видання (річний наклад 43,3 млн. екз.(екземпляр)), у тому числі на литовській мові — 137 видань (річний наклад 41,4 млн. екз.(екземпляр)). У 1975 видавалося 109 газет. Разовий наклад — 1,9 млн. екз.(екземпляр), загальний річний наклад — близько 393 млн. екз.(екземпляр) Газети видаються на литовському, російському і польському мовах. Литовське телеграфне агентство (ЕЛЬТА) засноване в 1919. Книжкова палата Литовської РСР заснована в 1945 у Вільнюсі. Радіомовлення почалося в 1926; ведеться на литовській, російській і польській мовах. Телепередачі ведуться з 1957 на  литовській і російській мовах. Телецентр у Вільнюсі.

  В республіці в 1975 було 229 лікарняних установ на 36,9 тис. ліжок (77 лікарень на 8,9 тис. ліжок в 1940); працювали 11,3 тис. лікарок і 30.6 тис. осіб середнього медичного персоналу (2,0 тис. лікарок і 2,0 тис. осіб середнього медичного персоналу в 1940). Популярні бальнеологічні, грязьові і кліматичні курорти: Друськинінкай, Паланга і ін.

Литовська РСР. Прапор державний.

Литовська РСР. Герб державний.