Молдавська РСР (Молдавія) розташована на крайньому Ю.-З.(південний захід) Європейській частині СРСР. Граничить на З. з Румунією. Площа 33,7 тис. км 2 . Населення 3850 тис. чіл. (на 1 січня 1976). Національний склад (по перепису 1970, тис. чіл.): Молдавія 2304, українці 507, росіяни 414, гагаузи 122, євреї 98, болгари 74ідр. По середній щільності населення (114,3 чіл. на 1 км 2 на 1 січня 1976) Молдавія займає 1-е місце серед союзних республік. Столиця — м. Кишинів (471 тис. жит.(жителі) на 1 січня 1976). Крупні міста (тис. жит.(жителі)): Тирасполь (137), Бельци (121), Бендери (97). Виросли нові міста: Рибник, Дубоссари, Унгени, Едінци і ін. У республіці 34 райони, 21 місто і 36 селищ міського типа.
Природа. Поверхня Молдавської РСР — горбиста рівнина, сильно розчленована річковими долинами і балками, в центральній частині — Центральномолдавськая піднесеність — Кодри (макс. висоти 429 м-коду ) . корисні копалини: будматеріали, фосфоріти, буре вугілля. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня на С. —5 °С. на Ю. —3 °С, липня відповідно 19 і 22 °С. Опадів від 400 мм на Ю. до 560 мм на С. в рік. Головні річки — Дністер і Лозина. Грунти переважно чорноземні. Ліси (дуб, граб, бук, липа) займають 8% територій республіки.
Історична довідка. Класове суспільство на території Молдавії виникло в 9 ст У 12—13 вв.(століття) існували ранньофеодальні державні утворення. До 13—14 вв.(століття) відносяться навали монголо-татар, угорських феодалів. У 1359 утворено незалежне Молдавське князівство. У 14 ст завершилося формування молдавській народності. У 16—18 вв.(століття) територія під владою Туреччини; до цього періоду відносяться: народно-визвольний рух проти турецького іга, визвольна війна під керівництвом І. Лютого, походи під керівництвом І. Підкови, С. Налівайко і ін. По Ясському мирному договору 1791 до Росії відійшла частина Молдавії, інша частина її увійшла до складу Росії в 1793 по 2-у розділу Мови Посполитої; за Бухарестським мирним договором 1812 — Бесарабія. селянська реформа 1861 в Бесарабії прискорила розвиток капіталізму. Трудящі Молдавії брали участь в Революції 1905—07, в Лютневій революції 1917 і Великій Жовтневій соціалістичній революції. На початку січня 1918 Радянська влада була встановлена на всій території Молдавії. У січні — березні 1918 королівська Румунія захопила Бесарабію. На лівобережжі Дністра 12 жовтня 1924 утворена Молдавська АССР у складі УРСР. 28 червня 1940 Бесарабія повернена СРСР. 2 серпня 1940 утворена Молдавська РСР. У 1941 окупована німецько-фашистськими військами, остаточно звільнена Радянською Армією в ході Яссько-кишинівської операції 1944. В результаті здійснених під керівництвом Комуністичної партії індустріалізації, колективізації сільського господарства і культурної революції, в республіці побудовано соціалістичне суспільство.
На 1 січня 1976 Комуністична партія Молдавії налічувала 127 886 членів і 7417 кандидатів в члени партії; в рядах Ленінського Комуністичного Союзу Молоді Молдавії були 495 332 члени; у республіці 1 346 344 тис. членів профспілок.
Молдавський народ разом зі всіма братськими народами СРСР в післявоєнні десятиліття добився нових успіхів в комуністичному будівництві.
Молдавська РСР нагороджена орденом Дружби народів (1972) і орденом Жовтневої Революції (1974).
Економіка. За роки соціалістичного будівництва Молдавія стала індустріально-аграрною республікою. У загальносоюзному розподілі праці Молдавія виступає як один з найважливіших районів по виноградарству, фруктів і ягід, кукурудзи, соняшнику, овочів.
Молдавія має розвинені економічні зв'язки зі всіма союзними республіками.
В 1975 об'єм продукції промисловості перевершив рівень 1940 в 39 разів, а рівень 1913 — в 226 разів.
Про виробництво найважливіших видів промислової продукції див.(дивися) дані в таблиці. 1.
Таблиця. 1. — Виробництво найважливіших видів промислової продукції
1940
1970
1975
Електроенергія, млрд. квт-ч
0,02
7,6
13,7
Електричні машини великі, шт.
—
371
870
Насоси відцентрові, тис. шт.
—
61,3
75.1
Трактори, тис. шт.
—
7,5
8,4
Пральні машини, тис. шт.
—
185,9
223,2
Холодильники, тис. шт.
—
162,7
204,7
Цемент, тис. т
—
760,0
1231
Тканини шовкові, млн. м-коду
—
16,8
28,9
Тканини бавовняні, млн. м-коду
—
3,5
18,5
Панчішно-шкарпеткові вироби, млн. пар
—
29,0
32,2
Білизняний трикотаж, млн. шт.
—
24,0
44,7
Верхній трикотаж, млн. шт.
0,1
5,7
7,7
Взуття шкіряне, млн. пар
0,1
13,0
13,0
Цукор-пісок, тис. т
11,8
356,5
395,1
Масло рослинне, тис. т
14,0
154,7
147,5
Консерви, млн. умовних банок
48,5
945,7
1273,2
Вино виноградне, млн. дал 1
1,3
24,8
22,4
Коньяк, тис. дал 1
—
422
410
1 Без вина (коньяку), доопрацювання і розлів якого виробляється на території інших республік.
Основу електроенергетики Молдавії складають теплові електростанції. Найбільш велика — Молдавська ГРЕС(державна районна електростанція). Основна галузь промисловості — харчова, така, що дає 50% вартостей валової промислової продукції республіки. Особливо розвинені виноробство, плодоовощеконсервноє і ефірномаслічноє виробництва. Важливе значення мають машинобудування, легка промисловість.
Валова продукція сільського господарства в 1975 в порівнянні з 1940 збільшилася в 3,3 разу. На кінець 1975 були 224 радгоспи (включаючи радгоспи-заводи) і 467 колгоспів. У 1975 в сільському господарстві працювало 45,9 тис. тракторів (у фізичних одиницях; 1,4 тис. в 1940), 3,2 тис. зернозбиральних комбайнів (0,2 тис. в 1940), 23,3 тис. вантажних автомобілів (0,6 тис. в 1940). Сільськогосподарські угіддя в 1975 склали 2,6 млн. га (76,5% всій території), у тому числі рілля — 1,9 млн. га, сінокоси — 0,01 млн. га і пасовища — 0,31 млн. га. Площа зрошуваних земель 156 тис. га, осушених — 37,1 тис. га (1975). Землеробство дає 69% вартостей валової продукції сільського господарства (1975).
Найважливіші галузі сільськогосподарської спеціалізації — виноградарство і садівництво. У колгоспах і радгоспах закладені крупні міжгосподарські виноградники і сади промислового типа (пл. 3—6 тис. га ) . Площа виноградних насаджень в 1975 склала 289 тис. га (118 тис. га в 1940), плодово-ягідних насаджень — 168 тис. га (81 тис. га в 1940). Вирощуванням ефірномаслічних культур займаються спеціалізовані радгоспи-заводи.
Дані про посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур див.(дивися) в таблиці. 2.
Великі успіхи досягнуті в розвитку тваринництва на базі його концентрації і перекладу на промислову основу.
Дані про поголів'я худоби і птиці і виробництві тваринницької продукції приведені в таблиці. 3 і 4.
Таблиця. 2. — Посівні площі і валовий збір сільськогосподарських культур
Вся посівна площа, тис. га
1940
1970
1975
2057
1837
1838
Зернові культури
1672
832
911
Технічні культури
261
381
392
Картопля
29
37
40
Овочі
11
52
67
Кормові культури
76
519
413
Валовий збір, тис. т
Зернові культури
1810
2438
2677
Цукровий буряк
119
2816
2549
Соняшник
162
331
319
Тютюн
5
87
93
Овочі
98
553
930
Виноград
403
700
1263
Плоди і ягоди
177
621
607
Таблиці. 3. — Поголів'я худоби і птиці (на 1 січня), тис.
Велика рогата худоба
1941
1971
1976
514
905
1084
у тому числі корови
181
342
388
Свині
339
1574
1633
Вівці і кози
1464
1419
1230
Птиця, млн.
4,4
12,1
13,3
Таблиці. 4. — Виробництво основних продуктів тваринництва
М'ясо (у забійній масі), тис. т
1940
1970
1975
51
176
230
Молоко, тис. т
182
792
1035
Яйця, млн. шт.
235
578
672
Шерсть, тис. т
2,2
3,1
2,6
Експлуатаційна довжина залізниць 1,11 тис. км. (1975). Протяжність автодоріг 10,3 тис. км., у тому числі з твердим покриттям 8,3 тис. км. (1975). Довжина судноплавних річкових доріг 1,1 тис. км. Розвинений авіатранспорт.
Життєвий рівень населення республіки неухильно підвищується. Національний дохід за 1966—75 збільшився в 1,8 разу. Реальні доходи на душу населення в 1975 в порівнянні з 1965 зросли в 1,7 разу. Роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі (включаючи громадське харчування) виріс з 107 млн. крб. в 1940 до 2573 млн. крб. в 1975, при цьому товарообіг на душу населення — в 11,7 разу. Сума вкладів в ощадні каси в 1975 досягла 783 млн. крб. (1 млн. крб. в 1940), середній розмір вкладу — 726 крб. (44 крб. в 1940). На кінець 1975 міський житловий фонд склав 15,5 млн. м 2 загальної (корисною) площі. Протягом 1971—75 введено в експлуатацію за рахунок засобів держави, колгоспів і населення 7469 тис. м 2 загальної (корисною) площі.
Культурне будівництво. По перепису 1897, грамотні в Бесарабії складали близько 18%, серед Молдавії — близько 10%. У 1914/15 уч.(учбовий) р. на території Молдавії (у сучасних кордонах) було 1314 загальноосвітніх шкіл (91,9 тис. учнів), у тому числі 26 гімназій і реальних училищ. Початковим вченням було охоплено 20% дітей шкільного віку. Вищих учбових закладів не було. Після встановлення Радянської влади була створена нова школа з викладанням на рідній мові. До 1939 письменність населення складала 45,9%, по перепису 1959 — 97,8%. До 1970 грамотних складали 99,5% населення.
В 1975 в постійних дошкільних установах виховувалося близько 188 тис. дітей.
В 1975/76 уч.(учбовий) р. в 2100 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 816 тис. учнів, в 82 професійно-технічних учбових закладах — 37,9 тис. вчаться (в т.ч. в 36 професійно-технічних учбових закладах, що дають середню освіту, — 18,1 тис. вчаться); у 46 середніх спеціальних учбових закладах — 55 тис. учнів, в 8 вузах — 44,4 тис. студентів. Найбільші вузи: Кишинівський університет, Кишинівський медичний інститут, Молдавський сільськогосподарський інститут.
В 1975 на 1000 чіл., зайнятих в народному господарстві, доводилося 656 чіл. з вищою і середньою (повним і неповним) освітою (у 1959—280 чіл.).
Провідна наукова установа республіки — АН(Академія наук) Молдавською РСР. У 1975 в наукових установах (включаючи вузи) налічувалося 7,3 тис. наукових співробітників.
Значний розвиток отримала мережа установ культури. На 1 січня 1976 працювали: 7 театрів, у тому числі Молдавський театр опери і балету, Молдавський музично-драматичний театр ім. А. С. Пушкіна; 1,8 тис. стаціонарних кіноустановок; 1,8 тис. клубних установ. Найбільша бібліотека республіки — Державна бібліотека Молдавської РСР ім. Н. К. Крупськой (відкрита в 1832, близько 3 млн. екз.(екземпляр) книг, брошур, журналів і ін.); 20 тис. масових бібліотек (св. 18 млн. екз.(екземпляр) книг і журналів); 36 музеїв.
В 1975 було випущено 1702 назв книг і брошур загальним накладом 14,0 млн. екз.(екземпляр), у тому числі 597 назв на молдавській мові накладом 8,0 млн. екз.(екземпляр) (138 назв накладом 1469 тис. екз.(екземпляр) у 1940). Випускалося 53 журнальних видання (річний наклад 35,8 млн. екз.(екземпляр)), у тому числі 17 видань на молдавській мові річним накладом 15,3 млн. екз.(екземпляр) (у 1940 виходило 3 журнальних видання річним накладом 31 тис. екз.(екземпляр)). Виходило (1975) 138 газет разовим накладом 1890 тис. екз.(екземпляр), річним накладом — 333 млн. екз.(екземпляр) (22 газети разовим накладом 61 тис. екз.(екземпляр), річним накладом — 11 717 тис. екз.(екземпляр) у 1940). Інформаційне агентство Молдавської РСР (АТЕМ) засноване в 1940 в Кишиневі. Там же в 1957 заснована Книжкова палата Молдавської РСР. Перші радіопередачі почалися в 1930 в Тирасполі. З 1958 працює Кишинівський телецентр. Республіканські радіо і телебачення ведуть передачі на молдавській і російській мовах.
В республіці в 1975 було 354 лікарняних установи на 42 тис. ліжок (109 лікарень на 6,1 тис. ліжок в 1940); працювали 10,1 тис. лікарок і 33,2 тис. осіб середнього медичного персоналу (1,1 тис. лікарок і 2,4 тис. осіб середнього медичного персоналу в 1940).
