Розсипи, розсипні родовища, скупчення на земній поверхні дрібних уламків гірських порід або мінералів, що виникають унаслідок руйнування корінних родовищ корисних копалини або гірських порід, які містять включення коштовних мінералів в розмірах, що допускають економічно вигідне їх витягання. Р. утворюють лише стійкі до процесів перенесення і вивітрювання мінерали (алмаз, золото, платина, каситерит, монацит, рубін, сапфір ільменіт, циркон, янтар і ін.). Р. виникають на всій дорозі поширення рихлого матеріалу (щебеня, галечнику, піску) від місця знаходження корінного джерела до морського побережжя, куди зрештою зносяться продукти руйнування континентів. Виділяється ряд послідовних стадій формування Р.: утворення Р. на місці корінного джерела (елювіальні Р.), на схилах возвишенностей і біля їх підніжжя (делювіальні, соліфлюкционниє, колювіальні, зсувні, пролювіальниє Р.), у річкових долинах (алювіальні Р., Р. надводних дельт і широких алювіальних рівнин), на морському і озерному побережжі (Р. підводних дельт, прибережно-морські і шельфові Р., озерні Р.). Поза цими стадіями в областях заледенінь і арідного клімату виникають льодовикові Р. і еолові Р. Последовательность утворення окремих генетичних типів Р. не завжди витримується, інколи процес закінчується на одній з ранніх стадій. Р., приурочені до різних геоморфологичеським елементам річкових долин, див. на мал.(малюнок)

  За часом утворення виділяються древні Р. (мезозойські, палеозойські і докембрійськие), зазвичай викопні, четвертинні (антропогеновиє) і сучасні; за умовами залягання — поверхневі і похоронені (наприклад, під виявленнями еффузівов, моренами, зсувами і ін.); по складу — моно- і багатомінеральні; по будові — одно- і багатопласти; формою — плащеобразниє, пласти лінзовидні, стрічкоподібні, гніздові. Розміри в довжину можуть досягати декількох сотень м-коду і навіть декілька км. при ширині від декількох м-код до десятків м-коду, по потужності — від декількох см до десятків м. В будові найбільш поширених типів Р. розрізняють наступні основні частини (зверху вниз): торфу (зазвичай порожня або з низьким вмістом коштовних компонентів порода), піски (продуктивні відкладення, коштовні, що містять компоненти в промислових кількостях) і пліт (поверхня, на якій розташовується Р.).

  До найбільш відомим відносяться алювіальні золотоносні Р. Колими і Чукотки (СРСР), Аляски і Каліфорнії (США), Р. алмазів в ЮАР(Південно-африканська Республіка), прибережно-морські Р. каситериту в Малайзії, Індонезії, Таїланді, Бірмі, Р. титанових мінералів на Україні, в Новому Південному Уельсі (Австралія), Індії, у Флоріді (США); Р. алмазів в Намібії і Південно-західній Африці.

  З Р. добувають близько 50% алмазів, титану, золота і олова, близько 10% платини, 100% титанових мінералів і янтару. Див. також Алмаз, Золоті руди, Монацит, Олов'яні руди, Платинові руди, Янтар .

  Літ.: Білібін Ю. А., Основи геології розсипів, 3 видавництва, М., 1956; Основи пошуків розсипів, Л., 1961; Трофімов Ст С., Стадії утворення розсипів і їх фації, в сб.(збірка): Питання геології Кольського півострова, М. — Л., 1962; Геологія розсипів. Сб. ст. М., 1965.

  Ст С. Трофімов.

  Розробка розсипів здійснюється підземним або відкритим способом. Підземний спосіб зазвичай застосовується на багаторічномерзлих Р. при глибині залягання їх більше 10—15 м-код, а на талих — понад 15—40 м.

Порівняльні показники способів розробки розсипів в СРСР

  Переважаючого поширення набули механізовані відкриті роботи, за допомогою яких успішно розробляються Р. потужністю до 15—18 м-код, а драгами —до 60 м. Гірська маса, що містить піски, поступає на установки гравітаційного збагачення, де її промивають у водному потоці і витягують з неї шліховиє золото і платину, кристали (алмази, оптичний кварц і ін.), а також концентрати кольорових металів (олова, вольфраму, танталу і ін.). Розробка Р. включає наступні основні види робіт: попередні (осушення, обводнення — при використанні плаваючих гірських машин); розтин (створення доступу до горизонтів Р., розміщення на покладі машин видобутків і забезпечення транспортних зв'язків); підготовчі (очищення поверхні, вськриша торфов, нарізка експлуатаційних блоків, оттайка сезонної і багатолітньої мерзлоти); видобутки (виїмка і промивання пісків). Технологія робіт видобутків в основному обумовлюється прийнятими способом виїмки продуктивних порід і системою розробки, тобто послідовністю і порядком ведення очисних і нарізних робіт.

  В СРСР розробка Р. відкритим способом здійснюється багаточерпаковими драгами з черпаками ємкістю до 600 л, бульдозерами на тракторах потужністю до 283 квт, або 385 л. с., самохідними колісними скреперами з ємкістю ковша до 34 м ³ , потужними екськаваторамі-драглайнамі і ін.

  Літ.: Лешков Ст Р., Сучасна техніка і технологія дражних робіт, М., 1971; Шерехів С. М., Технологія і комплексна механізація розробки розсипних родовищ, 2 видавництва, М., 1973; Сулін Р. А., Техніка і технологія розробки розсипів відкритим способом, М., 1974.

  Ст Р. Пешков.

Схема розміщення розсипів в поперечному перетині річкової долини.