Олов'яні руди і розсипи, природні мінеральні утворення, вміст олова в яких досить для економічно доцільного видобутку цього металу. З відомих мінералів Sn основне промислове значення має каситерит, містить до 78,8% Sn. Промислові концентрації в рудах утворює станнін (27,5% Sn) який часто не використовується із-за трудності його збагачення і витягання з нього Sn. Деяке промислове значення може мати також кальцієвий борат олова — норденшельдін (43,5% Sn). О. р. незрідка є комплексна сировина і містять W, Ве, Li, Та або Cu, Pb, Zn, Ag. Родовища олова діляться на корінних і розсипних. Висока вартість олова робить рентабельною розробку корінних родовищ з вмістом Sn в десяті долі відсотка і розсипних родовищ з вмістом його в соті долі відсотка.
По генезису і мінеральному складу корінні родовища О. р., що формувалися в породах алюмосилікатного складу, розділяються на 3 формації: пегматитову, кварцеву для каситериту і сульфідну для каситериту. Родовища пегматитової формації генетично пов'язані з кислими гранітами. Для них характерна наявність нерівномірних скупчень або окремих включень крупних кристалів каситериту. Великого промислового значення ці родовища не мають, але інколи є джерелом комплексної сировини (Li, Ве і ін.). Родовища кварцевої для каситериту формації відносяться до високотемпературних гидротермальним утворень, генетично пов'язаних з інтрузіями кислої і ультракислой гранітної магми (у СРСР — Забайкалля, Чукотка; у ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) і ГДР(Німецька Демократична Республіка) — Рудні гори; Нігерія; Південно-східна Азія і ін.). О. р. цієї формації характеризуються крупними виділеннями каситериту (окрім Sn, містять W, Та, Ве і ін.). Одне з головних джерел видобутку Sn — родовища сульфідної для каситериту формації в районах розвитку малих інтрузій, інколи пов'язаних з вулканічними формаціями (у Примор'ї, Забайкаллі і ін. районах СРСР; за кордоном — в Болівії, Великобританії, Австралії і ін. країнах). Ці інтрузії характеризуються головним чином кислим складом. Окрім каситериту, олововмісні мінерали представлені станніном і ін. сульфідами і сульфосолямі. Родовища О. р., що утворилися в карбонатних породах і просторово асоціюються з інтрузіями сублужного складу, є поліформационнимі і включають також оловоносні ськарни О. р. (Південний Китай; район Кинта в Малайї; Сан-Антоніо в Мексиці; Аляска в США; Середня Азія в СРСР і ін.). О. р. цього комплексу характеризуються високим (часто понад 1%) вмістом Sn, складним мінеральним складом, а також наявністю F, W, Cu, Ве, Sb, Pb, Zn і ін. компонентів. Олововмісні мінерали в них, окрім каситериту, на окремих родовищах представлені норденшельдіном і ін. станноборатамі.
Розсипні родовища О. р. утворюються за рахунок руйнування оловорудних родовищ переважно пегматитової і кварцевої для каситериту формацій (у СРСР — Забайкалля і др.; за кордоном — в Індонезії, Нігерії і ін.).
Корінні родовища О. р. розробляються як відкритим способом, так і підземним; оловоносні розсипи — за допомогою драг, екскаваторів, гидромеханізациі. О. р. корінних родовищ переробляються на збагачувальних фабриках методом гравітації, труднообогатімиє руди — за комбінованою схемою гравітації і флотації . В плавку йдуть чисті, звільнені від домішок олов'яні концентрати з вмістом олова близько 60%. З багатих труднообогатімих оловянно-медно-свінцово-цинкових руд, а також з відвальних шлаків з вмістом олова більше 0,1% металеве олово отримують методом фьюмінгованія.
Із загальної кількості світових запасів олова близько 70% поміщено в розсипних родовищах, з яких витягується до 75% всього металу, що добувається. Загальні запаси олова в капіталістичних країнах, що розвиваються і розвинених, складають близько 8,3 млн. т (1973). Основні ресурси зосереджені в країнах Південно-східної Азії — в Малайзії, Індонезії, Таїланді, Лаосі, Бірмі, а також в Болівії, Бразилії, Австралійському Союзі, Нігерії, Великобританії.
Літ.: Оцінка родовищ при пошуках і розвідках, ст 2 — Остроменцкий Н. М., Косов Би. М., Овчинників Д. І., Олово, 2 видавництва, М., 1966; Геологія родовищ олова зарубіжних країн, М., 1969.
