Станнін (від латів.(латинський) Stannum — олово), олов'яний колчедан, мінерал з класу сульфідів хімічного складу Cu 2 Fesns 4 ; містить 29,58% Сі, 12,99% Fe, 27,5% Sn і 29,8 S, а також домішки Zn, Sb, Cd, Pb і Ag. Високотемпературний С., пов'язаний з пегматітамі, польовошпатовими для кварцу жилами і грейзенамі, володіє кубічною симетрією; низькотемпературний С. (поширений мінерал сульфідних для каситериту родовищ) має симетрію тетрагона, його кристалічна структура за типом близька до структури халькопіріта . Зустрічається у вигляді облямівок довкола зерен каситериту і халькопіріта, суцільних зернистих мас і огранованих зерен псевдотетраедром і складнішою форми. Колір сталево-сірий з оливково-зеленим відтінком. Твердість за мінералогічною шкалою 3—4,5; щільність 4300—4500 кг/м 3 , крихкий, добре проводить електрику. Утворюється в гидротермальних родовищах, рідше в пегматітах і грейзенах в асоціації з вольфрамітом, халькопірітом, каситеритом, сфалерітом, бляклою рудою, пірротіном і ін. Найбільш крупні скупчення С. відомі в СРСР: Приморський край (Дальнегорськоє), північний Схід (Хета) і Центральний Таджикистан (Мушистон); за кордоном — в Болівії (Потоси, Аточа і ін.). За наявності значних концентрацій може використовуватися як олов'яна руда .
