Роберті Євгеній Валентинович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Роберті Євгеній Валентинович

Роберті (точніше Де Роберт і де Кастро де ла Серда) Євгеній Валентинович (25.12.1843, с. Козацьке Подільській губернії, — 8.5.1915, Валентіновка губернії Тверськой), російський соціолог і філософ-позитивіст. Вчився в Александровськом ліцеї (Петербург), університетах Гейдельберга і Йени. З кінця 60-х рр. співробітничав в російських ліберальних газетах і журналах, в Е, що видавався в Парижі. Літтре і Г. Н. Вирубовим журналі «Revue de la philosophic positive». Учасник земського руху, конституціоналіст. З 1887 довго жив за кордоном. У 1894—1907 професор Нового Брюссельського університету. Активний діяч міжнародних соціологічних конгресів. У 1908—15 професор соціології в Психоневрологічному інституті в Петербурзі. З 1914 разом с М. М. Ковалевським видавав збірку «Нові ідеї в соціології». Примикав до партії кадетів.

  Відштовхуючись від О. Конта, який представлявся йому недостатньо позитивістським, Р. розвинув концепцію, що отримала назву «гіперпозитивізм» («неопозітівізм», «робертізм»): гносеологія — частина соціології як основної науки про розум; етика, що грунтується на цій соціологічній теорії пізнання, повинна стати прикладною соціологією дії; наукова філософія відмінна від науки по об'єкту і методу. Р. відкинув контовський феноменалізм і агностицизм, зводячи непізнаване до непізнаного. У так званій біосоціальній гіпотезі Р. підкреслювалося значення колективних вистав при аналізі соціальної дії. Висунув ідею 4 основних чинників «надорганічної» соціальної еволюції (наука, філософія, мистецтво, праця). На початку 20 ст Р. солідаризувався з енергетичним поясненням суспільного прогресу в Ст Оствальда . Ідеї Р. отримали відгук у французькій соціології 20 ст

  Соч.: Політико-економічні етюди, СП(Збори постанов) Би, 1869; Наука і метафізика, «Знання», 1875 № 5; Соціологія..., СП(Збори постанов) Би, 1880; Прошедшєє філософії. Досвід соціологічного дослідження загальних законів розвитку філософської думки, т. 1—2, М., 1886; Нова постановка основних питань соціології, М., 1909; Поняття розуму і закони всесвіту, СП(Збори постанов) Би, 1914; L''inconnaisable, sa métaphysique, sa psychologie, P., 1889; Agnosticisme..., P., 1892; La philosophic du siècle, P., 1891; L''éthique, v. 1—4, P., 1896—1900; Sociologie de l''action, P., 1908.

  Літ .: Історія філософії в СРСР, т. 3—4, М. 1968-71; Verrier R., Roberty. Le positivisme russe et la fondation de la sociologie, P., 1934; Walicki A., Rosyjska filozofia i myśl społeczna od oświecenia do marksizmu, Warsz., 1973.

  Ст Я. Пустарнаков.