Літтре (Littré) Еміль (1.2.1801, Париж, — 2.6.1881, там же), французький філософ і філолог, представник позитивізму, член Французької академії (1871), сенатор (з 1875). Учень і послідовник О. Конта, доповнив його вчення про три стадії розвитку людства поняттям четвертої стадії — техніка. Л. не розділяв пізнішій еволюції Конта у напрямі релігійного містицизму. Разом з Р. Н. Вирубовим заснував і видавав журнал «La philosophie positive» (т. 1—26, 1867—81); переклав французькою мовою вигадування Гіппократа і Плінія. Автор «Історії французької мови» (т. 1—2, 1863) і «Словника французької мови» (т. 1—4, 1863—72; т. 1—7, 1958), яка зберегла своє значення.
Соч.: De la philosophie positive, P., 1845; Paroles de philosophie positive, 2 éd., P., 1863; Auguste Comte et la philosophie positive, 3 éd., P., 1873; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Конт і Мілль, в кн.: Тен І., Про розум і пізнання, т. 2, СП(Збори постанов) Би, 1872; Декілька слів з приводу позитивної філософії, Берлін, 1865.
Літ.: Каро Е. М., Е. Літтре і позитивізм, пер.(переведення) з франц.(французький), [М.], 1884; Aquarone S. R. A., The life and works of E. Littré, Leyden, 1958.
