Вирубів Григорій Миколайович [31.10(12.11) .1843, Москва, — 30.11.1913, Париж], російський філософ-позитивіст, хімік. З 1864 жив в Парижі, де разом з Е. Літтре видавав міжнародний друкарський орган позитивізму журнал «La philosophie positive» (1867—83). У 1875—1879 під редакцією Ст в Женеві вийшли перші збори соч.(вигадування) А. І. Герцена в 10 тт. Після 1903 Ст займав кафедру історії науки в Коллеж де Франс. Услід за О. Контом намагався здолати матеріалізм і ідеалізм, оголошуючи їх проявами «метафізики»; активно виступав проти матеріалізму. Вищою метою філософії Ст вважав фіксацію, вивчення і опис емпіричних фактів, синтез виводів спеціальних наук. Не визнаючи гносеологію частиною філософії, Ст розчиняло її в сукупності конкретних методів дослідження.
Соч.: Les modernes théories du néant — Shopenhauer, Leopardi, Hartmann, «Philosophie positive»,1881, t. 26 № 5; Le certain et le probable, l’absolu et le relatif, там же, 1867, t.. 1 № 2; Військові спогади, «Вісник Європи», 1911 № 1; Революційні спогади, там же, 1913 № 1—2, 1917 № 1.
Літ.: Герцен А. І., Полн. собр. соч.(вигадування) і листів, під ред. М. До. Лемке, т. 22, Л. — М., 1925 (див. алфавітний покажчик імен); Тімірязев До. А., Григорій Миколайович Вирубів, Соч., т. 9, [М.], 1939, с. 81—97; Історія філософії в СРСР, т. 3, М., 1968, с. 394—95.
