Виручка від реалізації, грошовий дохід, отриманий підприємством від покупців або замовників за продану продукцію, за виконані роботи або послуги. У СРСР Ст від р., будучи основним доходом підприємства, головним джерелом його грошових надходжень, відображає результати виробничо-господарської діяльності підприємства за певний період часу (рік, квартал, місяць). Див. Реалізація продукції .
Ст від р. складається з грошової Ст від р. готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва, від виконання робіт і надання послуг промислового характеру, включаючи капітальний ремонт свого устаткування, реалізацію продукції своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам, що знаходяться на балансі підприємства.
Розмір Ст від р. залежить від кількості, асортименту і якості реалізованої продукції, а також від рівня оптових цін. На розмір виручки впливає також своєчасне відвантаження продукції покупцям, прискорення грошових розрахунків між споживачем і постачальником.
Ст від р. планується в оптових цінах підприємства, що діють, прийнятих в плані, з врахуванням доплат і знижок до цих цін, якщо вони передбачені в роздрібних цінах, за вирахуванням податку із звороту, торгівельних і збутових знижок; по звіту — визначається, з однієї сторони, в оптових цінах підприємства, прийнятих в плані для оцінки виконання плану і темпів зростання реалізації в порівнянних цінах, а також для визначення розмірів заохочувальних фондів і фонду розвитку виробництва, з іншого боку, в цінах, що фактично діяли в звітному періоді (для встановлення фактичного прибутку від реалізації).
Ст від р., як основний показник, підсилює взаємозв'язок між сферами виробництва і звернення, ставить випуск продукції в тіснішу залежність від потреби народного господарства в конкретних її видах.
Розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями виробляються, як правило, в безготівковому порядку; у зв'язку з цим Ст від р. поступає не в касу підприємства, а в банк на його розрахунковий рахунок.
Ст від р. — основне джерело відшкодування витрат на виробництво і збут продукції. Вона використовується підприємством для оплати постачальників матеріальних цінностей, на виплату зарплати робітником і службовцем, створення амортизаційного фонду, фондів економічного стимулювання і на сплату до бюджету податку із звороту, плати за виробничі основні фонди і оборотні кошти, фіксованих платежів, вільного залишку прибули, відсотка за кредит і т.д.
Літ.: Фінанси промисловості, колектив авторів під рук. М. А. Песселя, М., 1958, гл.(глав) 4; Фінанси підприємств і галузей народного господарства, колектив авторів під рук. Н. Р. Сичева, М., 1967, гл.(глав) 4; Довідник по фінансово-економічних розрахунках. Сост. М. А. Барун, М., 1966, гл.(глав) 1.
