Ренан Жозеф Ернест
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ренан Жозеф Ернест

Ренан (Renan) Жозеф Ернест (27.2.1823, Трегье, Кот-дю-нір, — 2.10.1892, Париж), французький письменник, історик і філолог-сходознавець. Член Французької академії (1878). Виучувався в католицькій семінарії. Автор дослідження «Порівняльна історія семітичних мов» (1855), перекладів біблейських текстів з коментарями і ін. У працях «Історія походження християнства» (т. 1—8, 1863—1883, російське переведення, т. 1—7 1864—1907) і «Історія ізраїльського народу» (т. 1—5, 1887—93, російське переведення т. 1—2, 1908—12) Р., критикуючи Біблію, дотримувався виводів Тюбінгенськой школи . В «Житті Ісуса» (перша книга «Історія походження християнства») змалював Христа не божеством, а людиною, що ідеалізується, чим накликав на себе нападки клерикалів.

  Свої суб'єктивістські соціально-етичні погляди Р. виразив в «Філософських діалогах і фрагментах» (1876) і «філософських драмах, що примикають до них»: «Калібан» (1878), «Жива вода» (1881), «Священик з Немі» (1885) і «Жуарськая настоятелька» (1886).

 

  Соч.: Ceuvres complètes, t. 1—10, P. [1947—61]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т. 1—12, До., [1902—03].

 

  Літ.: Михайлівський Н. [До.], Драми Ренана, в сб.(збірка): До світла, СП(Збори постанов) Би, 1904; Роллан Р., Собр. соч.(вигадування), т. 14, М., 1958, с. 476—83; Tieghem Ph. van, Renan, P. [1948]; Chadbourne R. М., E. Renan, N. Y., [1968], літ.(літературний) с. 164—71); Gore До., L''idée de progrès dans la pensée de Renan, P., 1970: Gouhier H., Renan auteur dramatique, P., 1972 (літ.).

  Ст Е. Шор.