Ренар (Renard) Жюль (22.2.1864, Шалон-дю-мін, Майенн, — 22.5.1910, Париж), французький письменник. Вчився в ліцеях Невіра і Парижа. Створив цикли реалістичних розповідей (збірки «Злочин в селі», 1888; «Натягнуті посмішки», 1890) і повістей («Стоноги», 1889, опублікована 1919; «Дармоїд», 1892) про побут і вдачі співвітчизників. У повести «Рижок» (1894) розповів про загибель людських відчуттів в надрах буржуазної сім'ї, про укрите виразками образами дитяче серце. Гнівна сатира Р. обернена проти дозвільних і злісних буржуа. Популярність придбала п'єса «Рижок», поставлена в Театрі Антуана (1900; див.(дивися) в ст. Антуан А.). Тривожна гармонія природи (збірка мініатюр «Природні історії», 1896) контрастує в Р. з мізерним життям звичайних людей (збірки розповідей «З потайним ліхтарем», 1893; «Виноградар в своєму винограднику», 1894). У новелістичних сценках і драмах Р. вдивляється в глибини нещасного життя селян, співчутливо відтворюючи сільські будні (збірки розповідей «Буколіки», 1898; «Мої суворі брати», 1908). У «Щоденнику» (опублікований 1925—27) Р. визначив свій стиль — писати прожареними словами, ясно, повнокровно, скульптурно.
Соч.: Œuvres, t. 1—2 [P., 1970—71]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1946; Щоденник. [Сост. і вступ. ст. Би. Песиса], М., 1965.
Літ.: Історія французької літератури, т. 3, М., 1959; Guichard L., Renard [P., 1961].
