Ренгартен Володимир Павлович [12(24) .7.1882, Ташкент, — 10.7.1964, Ленінград], радянський геолог і палеонтолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1946). Закінчив Гірський інститут в Петербурзі (1908). Працював (з 1908) в Геологічному комітеті (нині Всесоюзний науково-дослідний геологічний інститут), а також в Інституті геологічних наук АН(Академія наук) СРСР (з 1941). Директор геологічного музею ім. Ф. Н. Чернишева (1947—49). Основні праці по регіональній геології, головним чином тектоніці, стратіграфії, палеонтології Кавказу. Провів тектонічне районування Кавказу, порівнявши його з Паміром. Розробив стратиграфічні схеми крейдяних відкладень Кавказу, заклавши основу сучасним виставам по стратіграфії мела Півдні СРСР (Крим, Кавказ, Копетдаг і ін.). У палеонтологічних дослідженнях Р. особлива увага була приділена питанням систематики, філогенезу і палеобіогеографії мелових і частково палеогенових фаун. Державна премія СРСР (1948). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч. у книзі: Геологія СРСР, т. 9—10, М. — Л., 1947; Стратіграфія крейдяних і третинних відкладень Східного Пріуралья, М., 1951; Стратіграфія крейдяних відкладень Малого Кавказу в книзі: Регіональна стратіграфія СРСР, т. 6, М., 1959.
Літ.: Луппов Н. П., Пам'яті Володимира Павловича Ренгартена, «Щорічник Всесоюзного палеонтологічного суспільства», 1965, т, 17.
