Ревальвація (від ре... і лат.(латинський) valeo — маю значення, стою), офіційне підвищення золотого вмісту грошової одиниці країни або фактичне підвищення її валютного курсу . Один із засобів державно-монополістичного регулювання економіки капіталістичних країн. По механізму дії на економіку Р. протилежна девальвації . До кінця 60-х рр. 20 ст Р. була порівняно рідким явищем в міжнародній валютній практиці. Це пояснюється тим, що країна, що здійснює Р. своєї валюти, ставить себе в менш вигідне положення в області зовнішньої торгівлі, припливу іноземних капіталів і міжнародного туризму в порівнянні з ін. країнами.
Р., підвищуючи курс валюти даної країни по відношенню до валют ін. країн, викликає підвищення цін товарів, що експортуються, в іноземній валюті і тим самим знижує конкурентоспроможність країни на світовому ринку, стримує експорт її товарів. Знижуючи виражені в національній валюті ціни імпортних товарів, Р. приводить до підвищення попиту на них і збільшення імпорту, курсові співвідношення, що складаються, між ревальвірованной валютою даної країни і валютами ін. країн роблять для іноземних власників невигідним вкладення капіталу в цій країні, т.к. прі обміні валют вони отримають меншу суму в місцевій валюті. І навпаки, для країни, ревальвіровавшей свою валюту, стає вигіднішим експорт капіталу, т.к. возникаєт можливість дешевшої покупки іноземної валюти. В області міжнародного туризму Р. приводить до скорочення доходів від припливу іноземних туристів, т.к. поєздки в дану країну обходяться для них дорожче, і, навпаки, стимулює поїздки за рубіж вітчизняних туристів, для яких іноземна валюта стає дешевшою.
Уряди капіталістичних країн використовують Р. для боротьби з інфляцією . Саме як антиінфляційну міру провели Р. своїх валют ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в 1969 і 1971, Нідерланди, Швейцарія, Австрія і ряд ін. країн в 1971 і 1973. Обмежуючи приплив в країну іноземних і головним чином спекулятивних, блукаючих у пошуках більш прибуткового додатка капіталів, Р. дозволяє певною мірою стримувати збільшення грошової маси в обігу і на цій основі уповільнювати зростання внутрішніх цін. Зниження в результаті Р. витрат на імпорт також обмежує зростання внутрішніх цін. Р. здійснюється і з метою заборони зростання активного сальдо торгівельного балансу. Такий Р. інколи проводиться під натиском ін. країн або міжнародних валютно-фінансових організацій. Так, в грудні 1971 уряд Японії під натиском США ревальвіровало ієну з метою вирівнювання торгівельного балансу між двома країнами. На початку 70-х рр. з вживанням у ряді капіталістичних країн «плаваючих» курсів валют, що коливаються (що відхиляються від встановленого паритету під впливом попиту і пропозиції), деякі капіталістичні країни удавалися до фактичного Р. своїх валют у формі підвищення їх ринкового курсу, не змінюючи офіційно їх золотого вмісту. Так введення в лютому 1973 «плаваючі» курси японської ієни означали фактичний Р. ієни до долара США на 16,25%.
