Реввоєнрада
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Реввоєнрада

Реввоєнрада (РВС), Революційні військові ради, найвищі колегіальні органи військової влади і політичного керівництва у фронтах, арміях, флотах і флотиліях в Радянській Росії в 1918—21 (на Далекому Сході до листопада 1922, в Сибіру до січня 1923, на Західному фронті до квітня 1924, в Середній Азії до червня 1926). Вперше РВС(Реввоєнрада) був утворений на Східному фронті постановою СНК(Рада Народних Комісарів) від 13 червня 1918 в складі командувача фронтом і двох комісарів. Створення РВС(Реввоєнрада) було пов'язане з розширенням масштабів Громадянської війни, переходом до будівництва Червоної Армії на основі загального військового обов'язку і розгортанням військових об'єднань. У липні — серпні 1918 утворені РВС(Реввоєнрада) в п'яти арміях Східного фронту (затверджені наркомвоєном 1 вересня 1918). Надалі РВС(Реввоєнрада) створювалися у всіх знов освічених арміях і фронтах. У склад РВС(Реввоєнрада) входили командувач і 2—4 члени РВС(Реввоєнрада) з військових комісарів. Командувач мав право самостійно вирішувати питання оперативного характеру і по особовому складу, але його накази і розпорядження обов'язково підписувалися ще одним з членів РВС(Реввоєнрада). РВС(Реввоєнрада) мали права органів державної влади на території дислокації даного об'єднання, могли створювати ревкоми на звільненій від противника території, мали право втручатися у разі потреби в розпорядження командувача і навіть усувати його з посади з негайною доповіддю вищестоящому РВС(Реввоєнрада). РВС(Реввоєнрада) фронтів затверджували начальників штабів армій. Безпосередньо РВС(Реввоєнрада) підкорялися: штаб, революційний військовий трибунал, політвідділ, військовий контроль, начальник постачання, начальник санітарної служби і управління інспекторів пологів військ.

  Літ.: Славін М. М. Реввоєнрада в1918—1919 рр. Історіко-юрідічній нарис, М., 1974.