Валютний курс, вексельний курс, ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни (наприклад, 1 фунт стерлінгів = 2,1511 крб., 1 долар США = 5,1732 шведської крони). У всіх країнах, окрім Великобританії, застосовується пряме котирування, при якому Ст до. встановлюється за 1 одиницю (або за 100, за 1000 одиниць) іноземної валюти в національній валюті даної країни. У Великобританії застосовується зворотне котирування: Ст до. встановлюється за 1 фунт стерлінгів в іноземних валютах. По Ст до. здійснюються грошові розрахунки між країнами, зв'язаними міжнародними економічними, політичними і культурними відносинами (операції по покупці, продажу, обміну валюти для платежів по зовнішній торгівлі, по переведенню капіталів і тому подібне). Рівень Ст до. при золотому стандарті визначався золотим паритетом, тобто співвідношенням між золотим вмістом грошових одиниць відповідних країн, а коливання Ст до., обумовлено станом платіжного балансу, відбувалися в межах золотих точок ; при бумажноденежном зверненні і інфляція, яка характерна для епохи загальної кризи капіталізму, рівень Ст до. залежить від міри знецінення грошей по відношенню до золота або товарів (тобто купівельній спроможності паперових грошей) і від попиту і пропозиції на дану валюту, що також залежить від стану платіжного балансу країни. Важливе значення для Ст до. має, крім того, довіра до валюти, до її стійкості. В умовах державно-монополістичного капіталізму уряду капіталістичних країн прагнуть регулювати Ст. У 30-і рр. 20 ст уряду багатьох країн прагнули знижувати курс своєї валюти, щоб зробити товари країни більш конкурентоздатними на зовнішніх ринках і тим стимулювати експорт (валютний демпінг). По статуту Міжнародного валютного фонду, створеного після 2-ої світової війни 1939—45, країни — члени фонду зобов'язані встановлювати за узгодженням з ним золотий вміст своєї національної валюти, її паритетний курс по відношенню до долара США, не допускаючи відхилень від нього в ту або іншу сторону більш ніж на 1%. Проте, не дивлячись на це, більшість країн — членів Фонду було вимушене девальвувати свої валюти, причому деякі країни по кілька разів. Маніпуляції с В. до. незрідка використовуються імперіалістичними державами для здобуття додаткових прибутків на базі нееквівалентного обміну з іншими, особливо з країнами, що розвиваються.
Покупка іноземної валюти виробляється банками, головними посередниками, що є, на валютному ринку, по декілька нижчому курсу (курс покупців), ніж продаж їх (курс продавців). Різниця між цими курсами (маржа) складає дохід банку по валютних операціях.
В соціалістичних країнах паритети іноземних валют встановлюються з врахуванням порівняльної купівельної спроможності грошей по відношенню до товарів і послуг. Зміни курсів валют капіталістичних країн у валютах соціалістичних країн (котирування валют) відображають коливання Ст до. іноземних грошей на зовнішніх валютних ринках. Розрахунки між соціалістичними країнами — членами СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) по зовнішній торгівлі виробляються в перевідних рублях (див. Рубель перевідний ), а з іншими соціалістичними країнами — по клірингу в рублях. Кожна соціалістична країна встановила офіційний курс перевідного або клірингового рубля в своїй валюті. У розрахунках між соціалістичними країнами по неторгівельних операціях застосовуються погоджені між ними надбавки або знижки до офіційного курсу, обчислені на базі роздрібних цін на споживчі товари і послуги. Цим досягається повна еквівалентність в розрахунках по неторгівельних платежах, яка доповнює еквівалентність в розрахунках по зовнішній торгівлі, забезпечувану погодженими стійкими цінами світового соціалістичного ринку.
