Золоті крапки, верхня і нижня межі відхилень курсів валют від їх монетного паритету в умовах золотого звернення і вільного руху золота між країнами. З. т. визначалися витратами, пов'язаними з переміщенням золота між країнами (транспорт, страхування). Курс будь-якої валюти в умовах золотого звернення і свободи ввезення і вивозу золота не міг перевищити верхньої золотої крапки. Інакше платникам було вигідно, навіть з обліком витрат по упаковці, пересилці, страхуванню і ін., відправити золото до країни кредитора і обміняти його там по паритету на національну валюту, в якій повинен був вироблятися платіж, тобто стався б приплив золота в країну даної валюти. Падіння ж курсу національної валюти за межі нижньої золотої крапки не могло мати місця, т.к. прі досягненні цієї межі ставало вигіднішим вивозити золото з країни, тобто почався б його посилений відлив. Граничний нижній курс валюти називається інакше експортною золотою крапкою, а граничний вищий курс — імпортною золотою крапкою. З відміною золотого стандарту і введенням валютних обмежень З. т. втратили практичне значення.
