Реввоєнрада Республіки (РВСР), Революційна Військова рада Республіки (з 28 серпня 1923 — Реввоєнрада СРСР), колегіальний орган вищої військової влади в 1918—34. Створений 6 вересня 1918 на підставі постанови ВЦИК від 2 вересня 1918 про перетворення Радянської республіки на військовий табір. По Положенію ВЦИК від 30 вересня 1918 до РВС(Реввоєнрада) Р перейшли функції ліквідованої Вищої військової ради і права колегії Наркомату по військових справам, а з 23 грудня 1918 і колегії Наркомату по морських справах (до червня 1919, коли був відновлений Наркомат по морських справах). Голова РВС(Реввоєнрада) Р був нарком по військових і морських справах, який затверджувався ВЦИК (з 1922 — ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР). Члени РВС(Реввоєнрада) Р намічалися ЦК РКП (б) і затверджувалися Раднаркомом, РВС(Реввоєнрада) Р згідно з директивами ЦК РКП (б) і Радянського уряду керував будівництвом Радянських Озброєних Сил, розробляв плани оборони Радянської республіки і представляв їх на розгляд ЦК і Радянського уряду, керував Озброєними Силами і їх постачанням, місцевими органами військового управління, формуванням, комплектуванням і вченням частин Червоної Армії і т.д. Керівництво і управління Червоною Армією РВС(Реввоєнрада) Р здійснював через підлеглі йому штаби і управління: Управління справами РВС(Реввоєнрада) Р, Польовий штаб Реввоєнради Республіки,Всероглавштаб, всеросійське бюро військових комісарів (пізніше Політвідділ і Політичне управління РВС(Реввоєнрада) Р), Вищу військову інспекцію, Центральне управління постачання, Морський відділ, військово-революційний трибунал, військово-законодавчу раду і ін. Головком Озброєних Сил Республіки мав права члена РВС(Реввоєнрада) Р і користувався повною самостійністю у вирішенні всіх питань оперативно-стратегічного характеру, але його накази обов'язково скріплялися підписом одного з членів РВС(Реввоєнрада) Р. Председателямі РВС(Реввоєнрада) Р були: Л. Д. Троцкий (вересень 1918 — січень 1925), М. В. Фрунзе (січень — жовтень 1925), К. Е. Ворошилов (листопад 1925 — червень 1934); заступник голови РВС(Реввоєнрада) Р — Е. М. Ськлянський (1918—24), М. В. Фрунзе (1924—25), І. С. Уншліхт> (1925—30), М. М. Лашевіч (1925—27), С. С. Каменев (1927—34), Я. Б. Гамарник (1930—34), І. П. Уборевіч (1930—31), М. Н. Тухачевський (1931—34); Головкоми — І. І. Вацетіс (вересень 1918 — липень 1919), С. С. Каменев (липень 1919 — квітень 1924). Кількість членів РВС(Реввоєнрада) Р була непостійною і складала, не рахуючи голову, його заступників і Головком, від 2 до 13 чіл. Всього за час існування РВС(Реввоєнрада) Р його членами були 52 чіл., у тому числі Ст А. Антонов-Овсєєнко, А. С. Бубнов, С. М. Будьонний, С. І. Гусев, До. Х. Данішевський, А. І. Егоров, До. С. Еремєєв, П. А. Кобозев, Д. І. Курський, А. Ф. М'ясників, До. А. Мехоношин, Ст І. Невський, Р. До. Орджонікідзе, Н. І. Подвойський, І. Ст Сталін, Р. П. Ейдеман, До. До. Юрепев, І. Е. Якир і ін. 20 червня 1934 РВС(Реввоєнрада) Р був скасований.
