Реактиви хімічні, реагенти хімічні, хімічні препарати (речовини), вживані в лабораторіях для аналізу, наукових досліджень (при вивченні способів здобуття, властивостей і перетворень різних з'єднань), а також для ін. цілей. В більшості випадків Р. х. є індивідуальними речовинами; проте до реактивів відносять і деякі суміші речовин (наприклад, петролейний ефір ). Інколи реактивами називаються розчини досить складного складу спеціального призначення (наприклад, реактив Несслера — для визначення аміаку). Р. х. випускаються різній мірі чистоти: особливо чисті (з позначкою «про. ч.»), хімічно чисті («х. ч.»), чисті для аналізу («ч. д. а.»), чисті («ч.»), очищені («очищ.»), технічні продукти, розфасовані в дрібну тару («техніч.»). Багато Р. х. спеціально виробляються для лабораторного використання, але знаходять вживання і очищені хімічні продукти, що випускаються для промислових цілей. Чистота Р. х. у СРСР регламентується Державними стандартами (ГОСТ) і технічними умовами (ТУ). Р. х. розділяють також на групи залежно від їх складу: неорганічні, органічні реактиви, реактиви, що містять радіоактивні ізотопи, і ін. За призначенням виділяють перш за все аналітичні реактиви, а також індикатори хімічні, органічні розчинники. Цінність і практичне значення аналітичних реактивів визначаються головним чином їх чутливістю і селективністю. Чутливість Р. х. — це найменша кількість або найменша концентрація речовини (іона), які можуть бути виявлені або кількісно визначені при додаванні реактиву. Наприклад, іон магнію при концентрації 1,2 міліграма / л дає ще помітний осад після збільшення розчинів дінатрійфосфата і хлориду амонія. Є значно чутливіші реактиви. Специфічними вважаються такі реагенти, які дають характерну реакцію з аналізованою речовиною або іоном у відомих умовах, незалежно від присутності інших іонів. Специфічні реагентів відомі дуже мало (наприклад, крохмаль, вживаний для виявлення йоду). У аналітичній хімії доводиться мати справу головним чином з селективними і груповими реагентами. Селективний реагент взаємодіє з невеликим числом іонів. Груповий реагент застосовується для одночасного виділення багатьох іонів. Селективними аналітичними реагентами є переважно складні органічні сполуки, здібні до утворення характерних внутрішньокомплексних з'єднань з іонами металів. Велике значення в неорганічному аналізі мають такі органічні реагенти, як 8-оксихінолін, дифенілтіокарбазон («дітізон»), а-бензоїноксим, 1-нитрозо-2-нафтол, диметилгліоксим, тріокси-флуорони, комплексон III (див. Комплексони ), деякі оксиазосоєдіненія, дітіокарбамінати, діетілдітіофосфат, діантіпірілметан і ін. похідні піразолону. Відомо багато реагентів для органічного функціонального аналізу. Наприклад, фенілгідразин, 2,4-дінітрофенілгидразін, семікарбазид і тіосемікарбазид застосовуються для якісного і кількісного визначення альдегідів і кетону .
Багато Р. х. отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні; тому при роботі з ними необхідно дотримувати запобіжні засоби.
Літ.: Хімічні реактиви і препарати. [Довідник], під общ. ред. Ст І. Кузнецова, М. — Л., 1953; Перрін Д., Органічні аналітичні реагенти, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1967; Бусев А. І., Синтез нових органічних реагентів для неорганічного аналізу, М., 1972.
